Вірш - зізнання в любові місту

Добрим іменем Миколи – Миколаїв нарекли! 

Тут Інгулу вже відколи тихі води протекли... 

Тут баркаси і буксири, сизі чайки й кораблі, 

Тут поетів чути ліри, що найкращі на Землі! 

Тут знайшов свій вічний спокій нескоримий Каразін. 

Тут Макаров народився – Миколая слухав дзвін... 

Тут зоріють спілі зорі, тут дівчата, наче мак! 

Біля них "ставав на якір" не один моряк-козак! 

Тут студенти-сухомлинці, "могилянці" молоді, 

Тут пілоти, піхотинці, вояки тут – українці, 

Під водою й на воді! 

Славне місто, славні люди в Миколаєві живуть, 

І його від "ботокудів" пильним оком стережуть! 

Щасти вам, МИКОЛАЇВЦІ!!! написано 28.05. 2018 р. по дорозі в м. Миколаїв... А потім зустрічалися у студії Гліба Головченка, брата Вячеслава... Приємно згадати!

Мій ранок сьогодні зробив коментар у фейсбуці до вчорашнього посту, який зробив мій викладач філософій, капітан 1-го рангу, професор Г. Васянович.

А ви кажете: слово не важливо! Ще й як! Львів'янин може про місто, оточене з 3-х боків водою написати гарні слова. Багатьом в місті - важко покохати Миколаїв. І це - проблема. Найгарніший міський голова не допоможе. Мій рецепт: частіше повертайтесь та дивиться на  місто адміралів з води.

В.Головченко.