Фото: pixabay
Сьогодні в Україні діють 15 600 публічних бібліотек. 81% з них знаходяться в сільській місцевості, 24% увійшли до складу об'єднаних територіальних громад. Чимало з них не відповідають потребам сучасної людини та суспільства. Тому зараз ведеться активна робота над кардинальною зміною підходів до функціонування системи бібліотек в Україні. Детальніше про це розповіли Mind президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бруй та керівниця Фундації Дарини Жолдак Світлана Сом.
За проникненням бібліотек Україна знаходиться на другому місці в Європі після Франції. Сьогодні в публічних бібліотеках працюють близько 30 000 осіб. У середньому заклади обслуговують понад 11 млн відвідувачів щороку. Це чимало. Але важлива не кількість, а якість. До прикладу, лише 38% публічних бібліотек мають комп'ютери, доступ до інтернету надають лише 30%. А в сільській місцевості взагалі 19,6%. Як зробити бібліотеки більш сучасними та інноваційними?
Від консервативного до прогресивного
Ми звикли сприймати бібліотеку як місце, де можна взяти книгу чи почитати періодику. Насправді ж бібліотеки є базовим елементом культурної, наукової, освітньої та інформаційної інфраструктури країни. Вони мають задовольняти запити людей.
До прикладу, в невеличких містечках та селах молодь скаржиться, що немає місця, де можна було б знайомитися та спілкуватися з однолітками. Ось вам запит на місце зустрічей.
Або ж відносно слабка проникність інтернету в сільській місцевості обмежує доступ населення до глобальної павутини. Так, за даними Інтернет Асоціації України, менше 60% сільського населення мають інтернет. За таких умов саме бібліотеки можуть стати місцем, де люди могли б отримати до нього доступ. Оскільки культурних платформ у малих містечках, селищах та селах практично немає, бібліотеки мають взяти на себе цю функцію й стати сучасним культурним хабом. Це чи не єдина можливість донести культуру до людей у місця з невеликою кількістю населення. У світі це усталена практика. Україна теж не має пасти задніх.
В Україні триває процес утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які самостійно формуватимуть власну культурну політику. Бібліотеки можуть стати потужним інструментом якісних змін та трансформації ОТГ, вивести їх на якісно новий рівень. Слід розуміти, що їхня роль у сучасному світі змінюється, а функціональність розширюється. Все більше бібліотек стають місцем для проведення освітніх та культурних заходів, нетворкінгу та навчання впродовж життя. В місцях, де активна громада й самі бібліотекарі, ці зміни особливо помітні. Тут розробляють цікаві проєкти та формати для бібліотек. Шукають фінансування та подаються на гранти. І результат гідний уваги.
Чотири простори бібліотеки
За кілька останніх десятиліть світ кардинально змінився. Змінилися інтереси людей, підходи до пошуку інформації, формати її подання та сприйняття. Сьогодні в суспільстві як ніколи великий запит на інноваційність. Бібліотеки не можуть залишатися осторонь.
Щоб задовольнити цей запит та дати бібліотекам та об'єднаним територіальним громадам інструмент, який допоможе на теренах України втілити прогресивний міжнародний досвід, у червні 2020 року ВГО Українська бібліотечна асоціація спільно з Фундацією Дарини Жолдак запустила проєкт із глобальної трансформації бібліотек «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності». Він отримав фінансову підтримку Українського культурного фонду (УКФ).
У результаті реалізації цього проєкту буде розроблена нова модель бібліотеки, що поєднуватиме чотири простори:
навчання,
натхнення,
зустрічей
подій.
Цей формат був розроблений у Данії і добре зарекомендував себе на практиці. У 2010 році його запропонували експерти Центру досліджень культурної політики Королівської школи бібліотечних та інформаційних наук при Копенгагенському університеті Дорек Скот-Хансен, Каспер Хвенегард Расмуссен та Хенрік Йохумсен. Бібліотеки подібного штибу працюють в Данії, Німеччині, США та інших розвинених країнах. Наше завдання – адаптувати цю модель до реалій України.
Що вже зроблено в Україні
Наразі експерти ВГО Української бібліотечної асоціації спільно з фахівцями Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого та дизайнерами працюють над розробкою концепції дизайну чотирьох просторів інноваційної бібліотеки, а також над ідеями послуг та сервісів, які там надаватимуться. Всі напрацювання будуть зібрані в електронному практичному посібнику, який ми розмістимо у відкритому доступі.
У жовтні плануємо провести онлайн-форум для бібліотекарів з усієї України, щоб презентувати нову модель бібліотек і практичний посібник.
Та без підтримки місцевої влади зробити революцію в бібліотечній галузі буде дуже складно. У цьому контексті важливим завданням новостворених громад є модернізація і розвиток бібліотек як загальнодоступних, інформаційних, освітніх і культурних центрів, зокрема, утримання їх приміщень у належному стані, реконструкція та поточні ремонти, забезпечення новою літературою.
Зі свого боку ми готові надати їм інструмент та змогу перейняти дієвий міжнародний досвід, що допоможе втілити це все в життя. Зокрема, невдовзі стартує мініконкурс, де відберемо 50 команд, до складу яких увійде голова ОТГ та бібліотекар. Для них ми проведемо онлайн-форум та індивідуальні консультації щодо трансформації бібліотек в їхніх громадах.
Модернізація бібліотек відкриває для громад нові можливості
Створити місце, де будуть представлені різноманітні освітні та культурні послуги й простори для творчої діяльності. Кожна бібліотека самостійно вирішуватиме, які простори обрати для себе. Тим паче що всі вони можуть трансформуватися в одній залі залежно від потреб. Приміром, зранку в бібліотеці можуть проходити майстер-класи (простір творчості), а ввечері кімната трансформуватиметься в сцену, навколо якої стоятимуть стільці, й проводитимуться зустріч із письменниками, поетами, іншими відомими людьми (простір подій). Окрім того, інноваційна модель бібліотеки може адаптуватися кожною бібліотекою залежно від контексту і потреби місцевої громади з використанням доступних їй ресурсів.Перейняти та втілити в громаді кращі міжнародні практики.
Збільшити аудиторію споживачів культурних послуг, зокрема залучити більшу кількість молоді в бібліотеки, що можуть стати для них плацдармом для реалізації творчого потенціалу та отримання знань і навичок, які допоможуть у дорослому житті. Особливо актуально це для невеликих містечок, селищ та сіл, де можливості для розвитку молоді обмежені.
Від теорії до практики
Переобладнання однієї бібліотеки з площею 50 кв. м у середньому коштує близько 1 млн грн. Фінансування на це можна залучати як від місцевої влади (з бюджету громади), так і з грантових програм – від Українського культурного фонду, Дому Європи (інфраструктурні гранти), Програми ООН із відновлення та розбудови миру тощо. До речі, за підтримки останньої реорганізували понад 15 бібліотек Донецької та Луганської областей.
До прикладу, в Соледарській міській бібліотеці відкрили БібліоХаб – сучасний простір для зустрічей, дискусій, тренінгів, консультацій. У межах проєкту реорганізували простір, зробили ремонт, закупили меблі та оргтехніку.
Більше того, маючи активну громаду й бібліотекарів, навіть зі старої бібліотеки можна зробити справжню перлину.
Ось вам приклад. У Канівському районі Черкащини є село Степанці. Тут живе близько 2000 осіб.
Минулого року в місцевій бібліотеці почав працювати сучасний «Центр розвитку особистості STEPHUB». Ідея його створення виникла у вихованців місцевого ліцею під час участі в програмі неформальної громадянської освіти молоді «Майстерня сільських ініціатив». Діти самі написали проєкт, знайшли спонсорів, домовилися з громадою про фінансування й перетворили стару сільську бібліотеку на сучасний простір розвитку особистості.
Центр розвитку особистості STEPHUB
У закладі зробили ремонт, облаштували комп’ютерну кімнату зі швидкісним безпровідним інтернетом. Закупили побутову техніку для кава-брейків, які планують проводити під час різноманітних тренінгів, семінарів та майстер-класів. Старий книжковий фонд часів радянської епохи віддали на переробку, натомість поповнивши його сучасною літературою.
Немає коментарів: