© depositphotos/Goodluz
Виклики, які поставила перед освітою пандемія COVID-19, ще довго будуть актуальними й назавжди залишать слід у методиках організації навчального процесу.
І, хоча різні навчальні заклади впоралися з викликом пандемії абсолютно по-різному, загальний результат, на жаль, не тішить. Це можна зрозуміти навіть із опитування, проведеного Міністерством освіти і науки України. Ось кілька фактів із нього.
Технології дистанційного та змішаного навчання існують уже більше десятиліття, але, на жаль, комплексно впроваджуються в класичних навчальних закладах дуже повільно. Тільки 44,5% науково-педагогічних працівників постійно використовують в організації освітнього процесу технології дистанційного навчання. Гостру потребу в консультаційній, інформаційній та методичній підтримці відчувають викладачі 41% закладів фахової передвищої освіти і 27% закладів вищої освіти. 24,1% науково-педагогічних працівників ніколи не проходили підвищення кваліфікації з питань застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. 38% здобувачів вищої освіти не мають безперебійного доступу до мережі Інтернет. 25% здобувачів вищої освіти не мають удома потрібної техніки, 41% викладачів відчув недостатнє технічне забезпечення освітнього процесу. Лише 45% закладів вищої освіти (ЗВО) України розглядають технології дистанційного навчання та інформаційні технології загалом як невід'ємну або пріоритетну складову розвитку. Стає зрозуміло, що відповіддю на ситуацію, яка склалася, має бути комплексне, але водночас просте й доступне для всіх користувачів рішення.
Ще одна проблема — досить низький рівень цифрової грамотності. За даними Міністерства цифрової трансформації, 53,5% українців перебувають нижче позначки "середній рівень" у питаннях цифрової грамотності. Ситуація погіршується з віком опитаних, тому для вікової групи 50+ (представники якої становлять чималу частину академічної спільноти і викладачів ЗВО) ми можемо говорити про значно гірші показники.
Реакцією на ці виклики став проєкт "Цифровий університет. Університет у смартфоні", запущений Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. І хоча робота над проєктом почалася задовго до пандемії COVID-19 (в першому півріччі 2019 року), він трохи змінив вектор та значно прискорився після подій січня—березня 2020 року.
Після ретельного аналізу досвіду провідних світових ЗВО, консультацій із іноземними партнерами університету, які ділились як позитивним так і негативним досвідом створення проєктів змішаного навчання, аналізу рішень, наявних на світовому ринку змішаного навчання та роботи з представниками всіх сфер освітнього процесу було виділено такі проблеми.
Перша – потреба закладів освіти в системі для повноцінного онлайн і змішаного навчання. Як засвідчило опитування МОН, лише 30% закладів вищої освіти мають певні рішення чи використовують інструменти онлайн та змішаного навчання. В цих університетах багато опитаних викладачів вважають використання комбінації e-mail і файлосховища достатньою для організації змішаного навчання.
Друга проблема. Ті ЗВО, які запускають більш системні рішення, зіштовхуються з проблемою, що найбільш поширені системи управління навчальною діяльністю LMS (Learning management systems), які використовуються для розробки, управління та поширення навчальних онлайн-матеріалів із забезпеченням спільного доступу Wiki, не відповідають потребам ЗВО або відповідають лише частково. Більшість відомих рішень підходять для масових онлайн-курсів, але потребують величезних доопрацювань і складні для швидкого впровадження.
Третя проблема – низький рівень інтерактивності в дистанційному навчанні. Навчання відбувається у формі лекції чи взагалі просто набору завдань для самостійної роботи, відправлених по e-mail. Проєкти відсилаються на перевірку в безліч месенджерів, пошт, губляться, не обговорюються повноцінно.
. Для організації навчання університети використовують у середньому більше п'яти різних онлайн-сервісів: Skype, Classroom, Zoom, Gogledoc, email...Цей фрагментарний підхід складний для студентів та молодих викладачів і майже недоступний для викладачів вікової групи 50+. Крім того, такий підхід не створює цілісної системної цифрової інфраструктури університету, які вже створені у провідних іноземних закладах.
Стало зрозуміло, якою має бути ідеальна (чи максимально наближена до ідеалу) система організації онлайн, змішаної та дистанційної освіти.
По-перше, це має бути комплексна LMS система, яка дозволяє швидко організувати повноцінне дистанційне та змішане навчання, а також надає необхідний перелік додаткових інструментів для університету, можливість їх зміни і доопрацювання, бо, як з'ясувалося, навіть на рівні одного університету різні факультети мають унікальні потреби й запити (але, звісно, є й багато спільного).
По-друге, система має бути максимально адаптована під потреби університетів, включно з потребами всіх учасників освітнього процесу, студентів, викладачів, адміністрації. Вона має бути простою, інтуїтивно зрозумілою, з одного боку, і комплексною для задоволення потреб різних учасників освітнього процесу — з іншого.
По-третє, система повинна мати провідні інтерактивні інструменти для залучення студентів у навчальний процес. Як базові (тести, формалізовані завдання, вебінарів, інтерактивні презентації) , так і розширені (онлайн розклад, електронний журнал, чат, перегляд 3D моделей…)
По-четверте, вона має об'єднувати в одному місці всі найважливіші функції, необхідні закладові освіти, й замінити "зоопарк рішень", наявних наразі в більшості вишів (Moodle, EdX, Google Classroom, Zoom, Skype, Meets…).
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, з ініціативи ректора Леоніда Губерського, прийняв рішення про розробку унікального продукту для університету. Як результат, з'явилася LMS система, що дозволяє швидко організувати повноцінне дистанційне та змішане навчання, а також надає безліч додаткових інструментів для університету. Ми ретельно відпрацювали з усіма стейкхолдерами їхні потреби та вузькі місця, щоб отримати повнофункціональний і зрозумілий Ready to Use продукт. Крім того, ми розробили навчальні матеріали для полегшення старту роботи з системою.
Платформа університету надає викладачу провідні інструменти для залучення студентів у освітній процес – організацію онлайн-курсів (Moodle, EdX), вебінарів (Zoom, MS Teams), управління сайтами факультетів (CMS), розкладом, журналами, оцінками, завданнями та дедлайнами. У розпорядженні користувачів буде також бібліотека навчальних матеріалів, плани навчання, курси, тестування (Moodle, EdX), інтерактивні презентації (Google Presentation, PowerPoint), хмарне сховище для файлів, пов'язаних із освітнім процесом (Google, Dropbox) , інструменти для спілкування та зворотного зв'язку для всіх користувачів із обміном файлами, а також месенджери, розділені бази даних для максимальної гнучкості під час реалізації специфічних потреб окремих факультетів або структурних підрозділів. Система буде доступною з мобільних пристроїв (застосунки Android та IOS), матиме адаптовані спрощені користувацькі інтерфейси. У викладачів буде можливість розділити студентів на кімнати для групової роботи під час вебінару, а також можливість у викладача та студента малювати онлайн під час презентації .
Проєкт "Університет у смартфоні" має багато плюсів. Буде створено спільне цифрове освітнє середовище університету з усіма необхідними функціями для підтримки та посилення ефективності роботи закладу. Це забезпечить гнучкість роботи різних структурних підрозділів в одній системі. Незаперечним плюсом є те, що застосування цієї системи не потребує від закладу залучення технічних спеціалістів.
Крім того, університет отримує сучасні веб-сайти для всіх структурних підрозділів для взаємодії з іншими категоріями стейкхолдерів (абітурієнти, іноземні абітурієнти, наукові спільноти, міжнародні партнери). На відміну від платформ іноземних розробників, ЗВО отримує можливість інтеграції в наявні бази даних (наприклад, ЄДЕБО).
Упевнені, що проєкт Шевченкового університету "Університет у смартфоні" буде впроваджуватись на загальнонаціональному рівні.
Виклики, які поставила перед освітою пандемія COVID-19, ще довго будуть актуальними й назавжди залишать слід у методиках організації навчального процесу.
І, хоча різні навчальні заклади впоралися з викликом пандемії абсолютно по-різному, загальний результат, на жаль, не тішить. Це можна зрозуміти навіть із опитування, проведеного Міністерством освіти і науки України. Ось кілька фактів із нього.
Технології дистанційного та змішаного навчання існують уже більше десятиліття, але, на жаль, комплексно впроваджуються в класичних навчальних закладах дуже повільно. Тільки 44,5% науково-педагогічних працівників постійно використовують в організації освітнього процесу технології дистанційного навчання. Гостру потребу в консультаційній, інформаційній та методичній підтримці відчувають викладачі 41% закладів фахової передвищої освіти і 27% закладів вищої освіти. 24,1% науково-педагогічних працівників ніколи не проходили підвищення кваліфікації з питань застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. 38% здобувачів вищої освіти не мають безперебійного доступу до мережі Інтернет. 25% здобувачів вищої освіти не мають удома потрібної техніки, 41% викладачів відчув недостатнє технічне забезпечення освітнього процесу. Лише 45% закладів вищої освіти (ЗВО) України розглядають технології дистанційного навчання та інформаційні технології загалом як невід'ємну або пріоритетну складову розвитку. Стає зрозуміло, що відповіддю на ситуацію, яка склалася, має бути комплексне, але водночас просте й доступне для всіх користувачів рішення.
Ще одна проблема — досить низький рівень цифрової грамотності. За даними Міністерства цифрової трансформації, 53,5% українців перебувають нижче позначки "середній рівень" у питаннях цифрової грамотності. Ситуація погіршується з віком опитаних, тому для вікової групи 50+ (представники якої становлять чималу частину академічної спільноти і викладачів ЗВО) ми можемо говорити про значно гірші показники.
Реакцією на ці виклики став проєкт "Цифровий університет. Університет у смартфоні", запущений Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. І хоча робота над проєктом почалася задовго до пандемії COVID-19 (в першому півріччі 2019 року), він трохи змінив вектор та значно прискорився після подій січня—березня 2020 року.
Після ретельного аналізу досвіду провідних світових ЗВО, консультацій із іноземними партнерами університету, які ділились як позитивним так і негативним досвідом створення проєктів змішаного навчання, аналізу рішень, наявних на світовому ринку змішаного навчання та роботи з представниками всіх сфер освітнього процесу було виділено такі проблеми.
Перша – потреба закладів освіти в системі для повноцінного онлайн і змішаного навчання. Як засвідчило опитування МОН, лише 30% закладів вищої освіти мають певні рішення чи використовують інструменти онлайн та змішаного навчання. В цих університетах багато опитаних викладачів вважають використання комбінації e-mail і файлосховища достатньою для організації змішаного навчання.
Друга проблема. Ті ЗВО, які запускають більш системні рішення, зіштовхуються з проблемою, що найбільш поширені системи управління навчальною діяльністю LMS (Learning management systems), які використовуються для розробки, управління та поширення навчальних онлайн-матеріалів із забезпеченням спільного доступу Wiki, не відповідають потребам ЗВО або відповідають лише частково. Більшість відомих рішень підходять для масових онлайн-курсів, але потребують величезних доопрацювань і складні для швидкого впровадження.
Третя проблема – низький рівень інтерактивності в дистанційному навчанні. Навчання відбувається у формі лекції чи взагалі просто набору завдань для самостійної роботи, відправлених по e-mail. Проєкти відсилаються на перевірку в безліч месенджерів, пошт, губляться, не обговорюються повноцінно.
. Для організації навчання університети використовують у середньому більше п'яти різних онлайн-сервісів: Skype, Classroom, Zoom, Gogledoc, email...Цей фрагментарний підхід складний для студентів та молодих викладачів і майже недоступний для викладачів вікової групи 50+. Крім того, такий підхід не створює цілісної системної цифрової інфраструктури університету, які вже створені у провідних іноземних закладах.
Стало зрозуміло, якою має бути ідеальна (чи максимально наближена до ідеалу) система організації онлайн, змішаної та дистанційної освіти.
По-перше, це має бути комплексна LMS система, яка дозволяє швидко організувати повноцінне дистанційне та змішане навчання, а також надає необхідний перелік додаткових інструментів для університету, можливість їх зміни і доопрацювання, бо, як з'ясувалося, навіть на рівні одного університету різні факультети мають унікальні потреби й запити (але, звісно, є й багато спільного).
По-друге, система має бути максимально адаптована під потреби університетів, включно з потребами всіх учасників освітнього процесу, студентів, викладачів, адміністрації. Вона має бути простою, інтуїтивно зрозумілою, з одного боку, і комплексною для задоволення потреб різних учасників освітнього процесу — з іншого.
По-третє, система повинна мати провідні інтерактивні інструменти для залучення студентів у навчальний процес. Як базові (тести, формалізовані завдання, вебінарів, інтерактивні презентації) , так і розширені (онлайн розклад, електронний журнал, чат, перегляд 3D моделей…)
По-четверте, вона має об'єднувати в одному місці всі найважливіші функції, необхідні закладові освіти, й замінити "зоопарк рішень", наявних наразі в більшості вишів (Moodle, EdX, Google Classroom, Zoom, Skype, Meets…).
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, з ініціативи ректора Леоніда Губерського, прийняв рішення про розробку унікального продукту для університету. Як результат, з'явилася LMS система, що дозволяє швидко організувати повноцінне дистанційне та змішане навчання, а також надає безліч додаткових інструментів для університету. Ми ретельно відпрацювали з усіма стейкхолдерами їхні потреби та вузькі місця, щоб отримати повнофункціональний і зрозумілий Ready to Use продукт. Крім того, ми розробили навчальні матеріали для полегшення старту роботи з системою.
Платформа університету надає викладачу провідні інструменти для залучення студентів у освітній процес – організацію онлайн-курсів (Moodle, EdX), вебінарів (Zoom, MS Teams), управління сайтами факультетів (CMS), розкладом, журналами, оцінками, завданнями та дедлайнами. У розпорядженні користувачів буде також бібліотека навчальних матеріалів, плани навчання, курси, тестування (Moodle, EdX), інтерактивні презентації (Google Presentation, PowerPoint), хмарне сховище для файлів, пов'язаних із освітнім процесом (Google, Dropbox) , інструменти для спілкування та зворотного зв'язку для всіх користувачів із обміном файлами, а також месенджери, розділені бази даних для максимальної гнучкості під час реалізації специфічних потреб окремих факультетів або структурних підрозділів. Система буде доступною з мобільних пристроїв (застосунки Android та IOS), матиме адаптовані спрощені користувацькі інтерфейси. У викладачів буде можливість розділити студентів на кімнати для групової роботи під час вебінару, а також можливість у викладача та студента малювати онлайн під час презентації .
Проєкт "Університет у смартфоні" має багато плюсів. Буде створено спільне цифрове освітнє середовище університету з усіма необхідними функціями для підтримки та посилення ефективності роботи закладу. Це забезпечить гнучкість роботи різних структурних підрозділів в одній системі. Незаперечним плюсом є те, що застосування цієї системи не потребує від закладу залучення технічних спеціалістів.
Крім того, університет отримує сучасні веб-сайти для всіх структурних підрозділів для взаємодії з іншими категоріями стейкхолдерів (абітурієнти, іноземні абітурієнти, наукові спільноти, міжнародні партнери). На відміну від платформ іноземних розробників, ЗВО отримує можливість інтеграції в наявні бази даних (наприклад, ЄДЕБО).
Упевнені, що проєкт Шевченкового університету "Університет у смартфоні" буде впроваджуватись на загальнонаціональному рівні.
Іван Волков, "Дзеркало тижня"
Немає коментарів: