Як "дотягнутись" до полиць супермаркетів дрібним виробникам?

Карантин, та закриття ринків спричинив хвилі невдоволення. Найбільш резонансною була від фермерів, які не змогли реалізувати стиглі ранні овочі. Замість того щоб вивчити вимоги торгівлі для "потрапляння" на полиці "зеленого" агропродукту.

Все дуже просто.

Про вимоги мережевої торгівлі було відомо мінімум як років 15.
Овочі, та інші дари ланів в партії повинні бути одної стиглості й сортності. Найвищої якості. Як це можливо?

Кооперація декількох (десятків) фермерів овочевої продукції могла б допомогти потрапити на полиці мережевого рітейлу. Але для цього треба "уняти" свої амбіції, по-перше, щодо готівки. По-друге - розмірів товарних партій. Треба поставляти сотні тон, а не кілограми. Тож карантині обмеження торгівлі на базарах ранніми овочами в черговий раз продемонструвала "відсталість" вітчизняних малотоварних виробників агропродукції.

Пора вчитись справжньому бізнесу. Чи навчатись. А не скиглити: супермаркети не беруть мої огірки!

Ну й забуту практику споживчої кооперації згадати. Були ж колись кооперативні магазини? Де вони зараз?

Продали? Хто? 

Придивиться, може є в кого запитати: як відповідати вимогам промислової торгівлі?

Карантин тільки нагадав що вести бізнес по-дідівськи вже не ефективно. Треба прискорити зміни власної пропозиції. Незабаром черешня!

В.Головченко