Точка зору трапляється. Але!
Хотілось би також щоб люди, які виробляють гроші для себе та своїх родин збагнули: політика стосується всіх.
Наприклад, яких політиків більше опинилось після виборів в парламенті, таку політику можна очікувати: чи підвищення податків, чи їх лібералізацію. Одні відстоюють(чи декларують) любов до людей труда, чи солідаризм, інші хочуть надавати протекцію вітчизняному держсектору. Українцям як завжди хочеться гібриду, від кожної речі - потрохи. Трохи демократії, трохи регулювання, трохи - лібералізму.
Треба зрозуміти одну "родзинку", яка насправді "поєднує і бізнесменів, й політиків - всі хочуть насамкінець грошей! Тільки одні роблять це майже не криючись, інші (політики) маскуючи ніби послугами. А які бувають безоплатні послуги?
Такі собі, зазвичай - сумнівні. Це знають навіть діти. Коли не маєш можливості обумовити кількість та якість послуг, виходить базар. Хочеш - купуй, не бажаєш - не купуй. Пильнуй - обманюють!
Точно так з політикою. Якщо наприклад, бізнесмен став членом партії, то в нього з'являється номінальна (партквиток) можливість впливати на курс дій. А якщо ви - таємний спонсор, чи навіть меценат - звиняйте, як вийде...
Тому демократична система виробила об'ємний стос законів та правил співпраці бізнесу й політиків, які час від часу стають владою. Це і закони про лобізм, й декларування внесків у партії, як від держави, так приватних осіб.
Знаю декількох ніби "серйозних" вітчизняних бізнесменів, які привели до влади сьогоднішню команду "слуг" та президента. Але тепер, коли 100% популісти, які мало на чому розуміються, тому й вони так сподобались бюрократам, після бізнесменів, бо дуже схожі на неуків, почали розбалансовувати енергетичну систему в державі, мій знайомий, бізнес якого в енергетичному секторі, схопився за голову.
Пізно пити мінеральну воду...
Він тепер впливає на опозицію, експертне середовище та друзів у фейсбуці, популярно запобігав дурниці до яких вдаються "керманичі зі слуг".
А ще раніше були ті хто не розпрощався з ілюзіями, щодо ринку землі, хоча з діючими політиками по цьому питанню були незгодні.
На протязі майже всієї сучасної історії України недосконалі відносини бізнесу й політики заважають суспільному розвитку. Зміна облич не змінює хибну практику. Більш інших на цьому "гендлюють" бюрократи, які і одним, й іншим радять.
Інші актори суспільно-політичних процесів, як журналісти, політтехнологи, науковці суспільнознавчих наук не дуже втручаються у ці процеси. Тому ми маємо те що маємо. Замість розвитку - блукання по колу.
Здається, цього разу (під час кризи) для більшості бізнесів це дуже небезпечно.
А ви ще питаєте: нащо мені займатись політикою, коли в мене справи?
Можна втратити все, якщо доручити політикам опікуватись всім.
В.Головченко.
Немає коментарів: