Інфодемію поширюють люди

Якими джерелами користуватися для перевірки інформації, щоб не стати жертвою маніпуляцій та залякувань з боку ЗМІ та оточуючих, а також про причини й наслідки інфодемії в суспільстві розповіла кандидат історичних наук Рена Марутян. За словами експертки, пандемія COVID-19 нині стала полем бою інформаційної війни.

Рена Марутян зауважила:

- Інфодемія – це інформаційна епідемія, якій притаманне швидке поширення неточної та неправдивої (маніпулятивної) інформації через ЗМІ та соціальні мережі у вигляді думок псевдоекспертів про пандемією COVID-19. Це явище поширюється в зв’язку з відсутністю колективного інформаційного імунітету (критичного мислення) в багатьох людей. Уперше

термін “інфодемія” вжив гендиректор ВООЗ Тедрос Адганом Гебреєсус на Мюнхенській конференції в лютому 2020 року. ВООЗ попереджає: інформаційна “епідемія” поширюється швидше, ніж вірусна.

Також медіа експертка Рена Марутян розповіла, що найбільш поширеними “симптомами” інфодемії є продукування вигаданих “теорій змов” про походження вірусу, поширення відомостей про фейкові методи лікування та профілактики, розповсюдження дезінформації про рівень захворювання, надання занадто емоційного забарвлення достовірній інформації.

Рена Марутян зазначила:

- Інфодемія створює паніку, плутанину й роз’єднує людей у той час, коли солідарність і колаборація критично важливі для порятунку життів і подолання кризи. У березні 2020 року фахівці Центру контент-аналізу провели дослідження дописів українців про коронавірус у соцмережах. Результати свідчать, що кількість українських користувачів соцмереж, охоплених панічними настроями, постійно зростає. Половина джерел інформації про коронавірус, цитованих у соцмережах, – ненадійні. А от серед конструктивних постів частка фейків набагато менша. Тому коли шукаєте й аналізуєте інформацію, думайте повільно. Не панікуйте, не реагуйте швидко, особливо якщо не впевнені у її правдивості. Річ у тому, що в людини є два типи мислення: інстинктивне та критичне. Інстинктивне залишилося ще з первісних часів. Воно спонукає людину до швидкої, автоматичної реакції на подразник. Критичне – це ретельне, повільне осмислення того, що ми бачимо. До висновків як власного судження нас спонукає сумнів, роздум, аналіз, фактчекінг. На це потрібен час. Не підживлюйте паніку. Не будьте джерелом її розповсюдження, не поширюйте інформацію з сумнівних джерел. Не пишіть емоційні пости в соціальних мережах, не слухайте псевдоекспертів. Слідкуйте за офіційною інформацією (МОЗ, ВООЗ), обмежте кількість її джерел, визначивши два - три перевірених (ЗМІ, журналісти, експерти). Щоб не стати жертвою інфодемії, варто користуватися джерелами для перевірки інформації. Це, наприклад, сайт «Інститут масової інформації» та ресурси, які декодують фейки: «По той бік новин», «По той бік пандемії», «Stopfake», «БезБрехні», «Texty.org.ua» та інші.

Достовірну інформацію про проєкти, мета яких зменшити паніку й напруженість у суспільстві та підвищити ефективність запобіжних заходів під час епідемії коронавірусу в Україні, слухайте в програмі «Радіодень» о 12:15 та о 17:15 по буднях на частоті 92 FМ.

Тетяна Бакоцька.