Заточувальник

У кожного в дитинстві була чудернацька звичка. В мене - дивитись як бородатий заточувальник гастрит ножі. Він приходив щотижня в наш двір з точилом на ножному приводі. Зично вигукував свою мантру:"Гострю ножі, ножиці!" Й починав з-під обертового каменю висікати іскри.
Зараз все змінилось. Точила для побутових ножів є, мабуть в кожному помешканні. Здавалось, ніби фах заточувальника - полинув у небуття.
Декілька років тому в фейсбука натрапив на акаунт миколаївського заточувальника. Знав Євгена як володаря грізного собаки. Але побачив що в нього є таке заняття, яке ще й мені давно імпонує.
Вирішив вас познайомити. Під час карантину виявився дефіцит чоловічих навичок. Щось зробити руками важче, ніж замовити сервіс. Мій знайомий вже давно виконував замовлення з Інтернету. Для багатьох цей досвід зараз стає взірцевим.

- Євген, ви багато ким працювали, та "занять випробували" до сьогодні?

Так, поміняв багато видів робіт, перша була пов'язана з металом, пішов після школи вчитися на токаря в «учкомбінат» при заводі Кристал, де і пропрацював 3 роки з 1990 по 1993. 1994 по 1996 працював так само токарем на миколаївській ТЕЦ близько 1,5 років ...

Далі працював у сфері продажів продавцем в магазинах техніки, оператором заправки не довго працював і зрозумів що це не моє, і 4 роки на одній зі швейних фабрик вантажником, експедитором і менеджером.

- Ким хотіли бути у дитинстві?

У дитинстві хотів стати прикордонником як би це не смішно звучало, хотів мати роботу пов'язану з собаками, дресуванням та їх вихованням.

Собак люблю дуже з дитинства.

- Чому обрали роботу з металом, раніше багато працювали з людьми?

Роботу з металом вибрав тому що моя мама працювала токарем на заводі Кристал близько 13 років.  Просто в 90-х вибір робіт був не великий, і мені здавалося раз жінки можуть виконувати цю роботу то і я навчуся.

А вибір останніх 7 років роботи заточувальника стався випадково, у мене був складний не дорогий ніж, який я купив колись приблизно в 2006 -7 році на ринку як польський, а він виявився китайським, з ненадійним механізмом фурнітурою, і один мій знайомий сказав що це не самий дорогий ніж, і що якщо мені подобаються ножі то потрібно купити дорожче що б зрозуміти різницю.

Я зрозумів що якщо куплю дорогий ніж то його потрібно буде заточити і не зміг знайти в кого. Гугл не видавав в пошуку у 2013 році по Миколаєву таку послугу, і я вирішив купити спочатку (перед покупкою ножа) точило китайське з 4  камінцями, і став тренуватися заточувати свої кухонні ножі, а потім пішов по сусідах, обіцяючи заточити ножі дешевше ніж на ринку, але при цьому не перегрівав ріжучу кромку, тому на ринках заточують на верстатах з високою швидкістю обертання абразиву за 3 - 5 хвилин.

А заточка ножа на точилі (в залежності від кількості знімання металу) займає від 25 хвилин до години, але зате я не порушую термообробку клинка, адже на заводах де виготовляють ножі - клинкам надають твердість, хто в темі ті знають що таке режим відпустки, і що нагріваючи сталь на певну температуру вона стає м'якше і відповідно ніж з такої сталі вже швидше затупіться, хоча тут є і позитивний момент - такі ножі легше потім заточувати, але складніше прибирати задирок, адже саме через неправильно прибраного Засенка зменшується час роботи ножем і причому в рази.

Коротко кажучи перед покупкою дорогого ножа я спочатку вирішив потренуватися на дешевих що б потім на дорогому ножі не зіпсувати клинок.

Тоді заробляти на заточування навіть не думав, а хотілося лише зрозуміти процес, це був березень 2013 року, і вже у квітні я зважився на покупку ножа за 50 доларів, що тоді мені здавалося не так вже й дешево, але переглянувши купу роликів ютюбе наступні ножі були все дорожче причому в рази, а сам поки тренувався на сусідських кухонних ножах і ножах з найближчих барів і магазинів.

Коли зрозумів що витратив на точило, камені, наждачний папір, шкіру для зняття задирки та інші потрібні в заточенню речі не малі гроші за 7 місяців, вирішив що потрібно тепер не заточувати дешевше ніж на ринку, а починати шукати клієнтів і напрацьовувати собі ім'я якістю поки цю нішу ніхто як мені тоді здавалося не зайняв. І став набувати камені все краще і дорожче, і набирався досвіду, ніж у принципі і зараз займаюся :)

- Які леза полюбляєте точити?

З яким лезом було найдовше працювати сказати так стазу важко, я за 7 років заточив напевно понад 4000 ножів, а може і більше

Але іноді в пам'яті спливають деякі екземпляри, зазвичай це ножі зіпсовані власником який користувався ножем не за призначенням наприклад рубав їм як сокирою або крутив гвинт як викруткою, такі ножі завжди складніше виправляти так це вже не просто заточка, а так би мовити ремонт, і іноді ремонт такого ножа буває по вартості самого ножа або половину його вартості ...

І ось до речі починати заточку ножа, так би мовити "обдирання", "формування підведення" або правильніше грубу заточку - я не люблю, особливо першими найгрубішими брусками, а коли вже після другого бруска ніж починає різати і я розумію що в моїх руках шматочок заліза перетворюється в інструмент - я отримую якийсь моральне задоволення представляючи як кухар візьме цей ніж в руки, буде думати про те що я допоміг йому не тільки повернути ніж до роботи, а й заточив його краще ніж коли він був новим ... ось напевно тільки заради цього і варто займатися улюбленою справою!

- Звідки "надходять" нові замовлення?

Нові замовлення зазвичай приходять від знайомих, тих людей що вже заточили у мене ножі. Вони мене сміливо рекомендують друзям і колегам.

Я за 4 роки роздав близько 900 візиток як по закладах так і просто людям на вулиці, але з них може близько 50 осіб подзвонили й приблизно 35 до мене в результаті звернулися, і я зрозумів що це не працює.

А вже після того як кухар порізав моїм ножем і зрозумів різницю, він не тільки в наступний раз звернеться до мене, а й порадить мене своїм знайомим чи колегам по роботі та саме ця реклама для мене виявилася найефективнішою як не дивно.

Хоча я ще й веду канал в ютюбі й створював я його для того що б заробити грошей на нові "забаганки для заточки" але на жаль цих зароблених грошей не вистачає навіть щоб заплатити за інтернет. Так само я думав що це стане хорошою рекламним майданчиком для пошуку нових клієнтів, але на жаль мене там більше дивляться ті хто самі хочуть навчитися добре заточити ніж, а не прислати його мені, хоча були люди які просто вводили в пошуку гугла свою модель ножа і потрапляли на мої ролики з заточкою саме цієї моделі, а потім надсилали свій, але ж з іншого міста, а три рази навіть з інших країн. (Польща, Франція і Швейцарія). Скоро повинні вислати набір кухонних ножів з Німеччини.

- Зазвичай заточую приблизно 3 - 5 ножів в день і це займає приблизно 4 години, кілька разів було що для ресторанів заточував і 12 - 18, але це означає що я наприклад ставав за точило о 10 ранку і до 5 ранку відходив тільки що б поїсти.

А буває дуже рідко що і не одного, але я такий час використовую для підготовки самих каменів, адже їх потрібно і очищати від шламу і рівняти, адже на камені (що має сідло) з виробленням ніколи не вийти заточити ніж правильно.

- Важко навчитись якісно заточувати ніж?

Чи важко навчитися - питання хороший, я думаю що не складно, але можу сказати що тільки заточивши приблизно 30 - 50 ножів і обов'язково використовуючи оптику типу лупи або мікроскопа можна зрозуміти що ти робиш правильно, а що не так.

Це мені здається порівняй з роботою ювеліра, але за часту не такий відповідальної (хоча є звичайно і виключення коли у тебе в руках ніж за 250 - 700 доларів).

Дивлячись на ріжучу окрайку в лупу мінімум 8 - 12 разів можна зрозуміти на скільки добре ти пропрацював підведення ножа кожним каменем або де ти не досить "вибрав" і прибрав.

- Над яким лезом працювали за ці роки найдовше?

- Бувають ножі зі складною геометрією, різні види спусків, різні типи сталей і тут потрібно правильно підібрати камінь, адже у заточувальника є два правила - "тверде заточуємо м'яким а м'яке твердим" це перше, і друге правило НЕ ДАВИ !!! Дотримуючись їх можна так само домогтися кращого результату заточення і відповідно кращого утримання гостроти ножа після якої користувачеві (кухареві) не соромно тебе кому то рекомендувати, і саме цінують це люди розуміють чому моя робота коштує в рази дорожче заточувальник любителів.

- Чому професійний заточувальник ліпше "чайника"?

Чому професіонал краще любителя вже нібито пояснив вище, професіонал мені здається підходить до заточування ножа більш відповідально, і краще відчуває "відгук металу каменю" завдяки досвіду напрацьованого роками.

Звертаються найчастіше кухаря або ті хто просто любить готувати і мають вдома якісні і дорогі ножі, знаю людей у ​​яких вдома ножі обрані ними не просто так а саме підібрані під певні завдання, не знаю чи багато хто знає чи ні, але у нас в країні більше ножів з нержавіючих сталей, вони більш універсальні в догляді але не так добре тримають заточку як ножі з вуглецевих сталей, але за ножами з углеродка потрібно доглядати, в Японії наприклад цьому вчать з дитинства, і тому японці вибирають ножі з вуглецевих сталей, вони хоч и більше іржавіє тобто піддаються корозії, але зате довше тримають гостроту і так само їх можна тонко зводити (зведення ножа це місце де зустрічається підведення (те місце що я заточую) і спуск, вважається що ніж зведений в 0,2 мм. Коротше - люди самі шукають таких як я.

- З яких країн ви хотіли б отримати ніж на заточку?

- Хотів би звичайно заточити ніж кухареві з відомого французького ресторану, до слова я заточував ножі в Польщу кухареві, який виїхав з нашого міста туди на заробітки, заточував ніж і бритву в Париж, так само людині виїхав жити до Франції з Миколаєва.

Немає курйозних випадків з ножами або доставкою не було, було раз що не зміг набратися сміливості заточити один рідкісний (колекційний) ніж і відправив його власникові не заточуючи, людина вже не раз звертався до мене, і ми по телефону обговорили цей момент, там була стільки заточка скільки він хотів надати на ножі симетричності підведень не порушуючи автентичності самого ножа, і я побоявся зіпсувати ніж, вибачився за те що він витратився на пошту в два кінця і відправив назад. Але тут я вирішив що потрібно діяти як у лікарів, не можеш вилікувати - хоч не нашкодь.

- Як рідні ставляться до такого вашого заробітку?

Заробітком це назвати складно тому в усі що пов'язано з заточкою я витратив рази в три більше грошей ніж заробив на самій заточування, кожен раз заспокоюю себе що я поки що заробляю собі ім'я, а гроші потім прийдуть ...

Спочатку рідні і більшість друзів ставилися до мого (по початку хобі) і захопленню несерйозно, а через деякий час стали говорити що мене вже багато хто знає, як кухарі так і мисливці, і називають людиною що відчуває сталь або "богом заточування ".  З одного боку таке приємно чути, з іншого я знаю людей які вміють заточувати наприклад ножиці так як навіть японці не можуть цього зробити, і розумію що мені до них рости і рости .

Так що мені є куди прагнути і чому вчитися, як напевно і в будь-який інший професії.

Але іноді шкодую що у мене не було наставника завдяки якому можна було навчитися трохи швидше і при цьому ще заощадити гроші не купуючи деякі камені або верстати.

- Я ж добре заточую тільки ножі, а хотілося б освоїти і заточку ножиць в чому я вже трохи набрався теорії але не поки ще вважаю сам себе новачком.

Та й багато є цікавого інструменту вимагає заточення: ножі для верстатів торцювання труб ПВХ, ножі для щеплення дерев, секатори й інший інструмент де є свої нюанси або як багато пишуть "секрети", але мені здається що всьому можна навчитися якщо правильно зрозуміти сам процес різання конкретного інструменту і на практиці набратися досвіду.

Розпитував сучасного заточувальника В.Головченко.