Серед численних пропозицій, як скрасити своїм підписникам карантин, дедалі частіше надходять прохання - ділитись улюбленими книжками. Roger that, намагатимусь (хоча вільного часу в мене на карантині зовсім не побільшало!)). Сьогодні - моя улюблена п'ятірка українських романів 2010-х рр. (ні в якому разі не спроба щось там підсумовувати, а просто 5 наших актуальних романів, які стали для мене за ці роки найрадіснішими читацькими відкриттями - і якими я не раз уже й ділилася, за різних оказій, а тут тільки зводжу докупи):
1. Сергій СИНГАЇВСЬКИЙ. ДОРОГА НА АСМАРУ. Вид-во "Кліо", 2016.
2. Тамара ГОРІХА ЗЕРНЯ. ДОЦЯ. Вид-во "Білка", 2019.
3. Володимир ЛИС. СТОЛІТТЯ ЯКОВА. КСД, 2010 (прим.: забудьте той нікчемний серіальчик, що зняли за ним «плюси» в 2015-му, - читайте книжку, вона хороша).
4. Оксана ЛУЦИШИНА. ЛЮБОВНЕ ЖИТТЯ. ВСЛ, 2015. (прим.: хто не читав - назва іронічна, насправді це роман про еміґрацію, але на рівні "тонких матерій").
5. Богдан ЖОЛДАК. ПІД ЗІРКОЮ ЛУКАША. Дух і Літера, 2018 (прим.: це не зовсім роман у "класичному" сенсі, винайдений Жолдаком жанр - мікст мемуару, біографії й "документального роману" - вартує окремої розвідки, але я наполягаю, що це таки роман, і читається він нічим не гірше за якого-н. "Графа Монте-Крісто", тим більше, що всі персонажі тут реальні, а головний - Микола Лукаш - є не тільки філологічним генієм, а ще й ідеальним "авантюрним героєм" в умовах тоталітарної доби).
Немає коментарів: