Україна вже досягла «екватору» у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. І хоча кінцевим терміном виконання всіх її положень визначено кінець 2025 року, у частині секторальної інтеграції Україна має завершити виконання необхідного «домашнього завдання» не пізніше кінця 2023 року.
Таким чином, більшість положень Угоди має бути виконано до кінця каденції президента Володимира Зеленського і нинішнього складу Єврокомісії.
Як виконується економічна частина Угоди про асоціацію, українські експерти проаналізували у щорічному звіті «Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС». Звіт підготовлений Європейською програмою МФ «Відродження» із залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та інших незалежних експертів.
Загалом Угода визначає 14 секторів, де ЄС може прийняти рішення про інтеграцію України практично на тому ж рівні, як і країн-членів ЄС.
Станом на кінець грудня 2019 року Україна вже мала би виконати зобов’язання у семи секторах (із 14): технічні бар’єри, митні процедури, телекомунікації, поштові та кур’єрські послуги, ринок природного газу, внутрішній водний транспорт та частково у державних закупівлях. Втім, поки що Україна виконала своє «домашнє завдання» у двох секторах: у технічних бар’єрах у торгівлі та частково у державних закупівлях. Зі свого боку, Євросоюз наразі прийняв лише одне проміжне рішення у сфері державних закупівель.
У цьому аналітичному звіті представлений поглиблений аналіз щодо 8-ми секторів: технічне регулювання (ринок промислових товарів), митні процедури, цифровий ринок, фінансові послуги, державні закупівлі, енергетика (газовий ринок), поштові та кур’єрські послуги і Спільний авіаційний простір. За кожним із секторів проаналізовано потенційні вигоди від інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, динаміку та поточний стан справ із виконанням Україною «домашнього завдання», причини відставання або навпаки прогресу, а також рекомендації для обох сторін – України і ЄС – як виконати Угоду.
Експерти сформували пропозиції до секторальних пріоритетів інтеграції, які можливо і необхідно досягнути до кінця 2020 року – до того терміну, після якого, відповідно до положень Угоди, має бути здійснений «всебічний огляд досягнення цілей» Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Також запропоновані кроки до першого копенгагенського критерію членства (у рамках «політичної асоціації» з ЄС).
Довідкова інформація:
Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) заснований видатним філантропом Джорджем Соросом у 1990 році. МФВ – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні,національний фонд, що входить до глобальної мережі Фундацій відкритого суспільства (Open Society Foundations). Місія МФВ – сприяти розвитку відкритого суспільства в Україні на основі демократичних цінностей через підтримку значимих громадських ініціатив.
«Громадська синергія» – проект, що посилює участь громадськості у впровадженні євроінтеграційних реформ в Україні. Ця мета досягається завдяки активізації двох євроінтеграційних об’єднань – Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Разом вони об’єднують біля 350 неурядових організацій, які займаються різними аспектами європейської інтеграції та представляють усі регіони України. Платформи виступають офіційними представниками громадянського суспільства у діалозі з органами влади України та інституціями ЄС щодо виконання Угоди про асоціацію та пріоритетів Східного партнерства.
Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує понад 250 організацій.
Станом на кінець грудня 2019 року Україна вже мала би виконати зобов’язання у семи секторах (із 14): технічні бар’єри, митні процедури, телекомунікації, поштові та кур’єрські послуги, ринок природного газу, внутрішній водний транспорт та частково у державних закупівлях. Втім, поки що Україна виконала своє «домашнє завдання» у двох секторах: у технічних бар’єрах у торгівлі та частково у державних закупівлях. Зі свого боку, Євросоюз наразі прийняв лише одне проміжне рішення у сфері державних закупівель.
У цьому аналітичному звіті представлений поглиблений аналіз щодо 8-ми секторів: технічне регулювання (ринок промислових товарів), митні процедури, цифровий ринок, фінансові послуги, державні закупівлі, енергетика (газовий ринок), поштові та кур’єрські послуги і Спільний авіаційний простір. За кожним із секторів проаналізовано потенційні вигоди від інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, динаміку та поточний стан справ із виконанням Україною «домашнього завдання», причини відставання або навпаки прогресу, а також рекомендації для обох сторін – України і ЄС – як виконати Угоду.
Експерти сформували пропозиції до секторальних пріоритетів інтеграції, які можливо і необхідно досягнути до кінця 2020 року – до того терміну, після якого, відповідно до положень Угоди, має бути здійснений «всебічний огляд досягнення цілей» Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Також запропоновані кроки до першого копенгагенського критерію членства (у рамках «політичної асоціації» з ЄС).
Довідкова інформація:
Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) заснований видатним філантропом Джорджем Соросом у 1990 році. МФВ – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні,національний фонд, що входить до глобальної мережі Фундацій відкритого суспільства (Open Society Foundations). Місія МФВ – сприяти розвитку відкритого суспільства в Україні на основі демократичних цінностей через підтримку значимих громадських ініціатив.
«Громадська синергія» – проект, що посилює участь громадськості у впровадженні євроінтеграційних реформ в Україні. Ця мета досягається завдяки активізації двох євроінтеграційних об’єднань – Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Разом вони об’єднують біля 350 неурядових організацій, які займаються різними аспектами європейської інтеграції та представляють усі регіони України. Платформи виступають офіційними представниками громадянського суспільства у діалозі з органами влади України та інституціями ЄС щодо виконання Угоди про асоціацію та пріоритетів Східного партнерства.
Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує понад 250 організацій.
Немає коментарів:
Дописати коментар