Павло цікавився пошуком альтернативних джерел енергії з дитинства. У Чорноморському університеті імені Петра Могили навчався за спеціальністю «медичне приладобудування». Саме там почав проводити перші експерименти в електротехнічній лабораторії. Першою розробкою в області сонячної енергетики став «сонячний» зарядний пристрій для мобільного телефону.
«Аналізуючи, як розвиваються сучасні технології виробництва сонячних модулів, я розумів, що елементи сонячних панелей дуже скоро повинні інтегруватися в будівельні, зокрема в покрівельні матеріали. Тобто стати їх частиною. Адже можна отримати два в одному, коли черепиця буде виконувати роль і даху, і джерела енергії. Навіщо робити подвійну роботу – спочатку покрівлю, а зверху ще й батареї встановлювати? До того ж така установка веде до часткового руйнування покрівлі – маю на увазі необхідність свердлити отвори при монтажі батарей, що може спричинити протікання даху».
Втілити ідею допомогла участь в університетських конкурсах. Низка курсових робіт винахідника була присвячена пристроям з сонячними панелями. Наприклад, автономному газоаналізатору для відстеження рівня забруднення повітря на міських вулицях. Отриману інформацію можна використовувати для перерозподілу транспортних потоків. А дипломна робота була присвячена аналізу ситуації з сонячними електростанціями в Україні. На старших курсах Павло вже виношував ідею створення черепиці на основі сонячних батарей.
Перша модель була на основі полімерпіщаної черепиці. Вона брала участь у виставках, отримувала призи. Суть в тому, що при виробництві черепиці з вторинного пластика і піску її доповнюють спеціальними вставками з сонячними панелями. Її потужність 100 ватів з квадратного метра. Впровадження цієї моделі є перспективним, оскільки покрівельним матеріалом може бути перероблений пластикове сміття. Нею можуть зацікавитися насамперед приватні домоволодіння. У другій моделі, де використано скло, шляхом більшої щільності фотоелементів потужність збільшена до 180 ватів з квадратного метра. Саме вона застосована на Харківщині.
«Міцність черепиці з сонячними елементами навіть вища, ніж у стандартних сонячних панелей – шляхом застосування потовщеного розжареного скла і меншого розміру сонячних плиток. Сегменти черепиці скріплюються між собою спеціальним алюмінієвим профілем, це повністю виключає протікання. Якщо одна секція раптом виходить з ладу, наприклад при механічному пошкодженні, то все інше продовжує генерувати електроенергію».
Свою розробку фотоелектричної черепиці Павло захистив відповідним патентом. «Сонячна» черепиця миколаївця дешевша за закордонні аналоги. У німецьких виробників
квадратний метр черепиці коштує 390 євро. Вартість української покрівлі після запуску черепиці в серійне виробництво планується ціна 180-190 доларів. Що стосується якості, то технологія виготовлення такої черепиці відповідає всім загальноприйнятим стандартам у виготовленні сучасних сонячних панелей, а надалі все повинно залежати від контролю якості. Його беруться забезпечити на рівні світових лідерів.
«Разом з директором Solar servis Дмитром Колосовським ми створили фірму River Solar, яка і буде випускати цю черепицю. Зараз все в стадії організації виробництва. А попередньо старт намічений на перший квартал 2020 року. До речі, потенційні покупці з-за кордону – польські, швейцарські, німецькі – вже проявили до нас інтерес. Звичайно, хотілося б налагодити постачання та на експорт».
Інформація Solar Cloud
Немає коментарів:
Дописати коментар