Правдива фотографія

Занедбаний старый вокзал

Встиг! 2 фотовиставки, які закінчували свою роботу подивися за два дні. Перша, в Києві в PinchukArtCentre - велика виставка Бориса Михайлова, найвідомішого на Заході українського фотомитця Харківської школи. Друга - Слави Поседай "Ми.Миколаїв",
молодої фотомайстрині з міста над Бугом.
Колись, Михайлова в КДБ викликали за оголену натуру на фотографіях за часів "совєцьких". "Врятувала" жінка, бо то була її фігура на фото, на порно не "потягнуло". Слава відшукує цікавих, харизматичних дівчат й хлопців та знімає їх на фоні. В теперішньої фотороботи - Миколаївська архітектура. Були роботи з природних перлин Миколаївщини,  студійні.  Є в Слави й соціальні фото, з притулку для колишніх наркоманів, серія про безхатченків.

Автопортрет Михайлова

Михайлов сформувався саме як соціальний фотограф, який знімав життя маленької людини в тоталітарній системі. Саме правдиве фільмування дійсності й сподобалось західним арткритиком.
Подивився я ці виставки - Слави та Бориса Михайлова, от що вам скажу. Деякі світлини молодої фотографині з Миколаєва вийшли на дуже високий рівень. Вміє ця дівчина й ракурс вибудувати, й композицію - опанувати. А ще, люди на її світлинах - промовисті, з деяких харизма зі спини, чи стегон "пре".

Гадаю, щоб Миколаїв відкрити світу, чи іншим регіонам - треба Славину виставку вивозити. Може в Агенції розвитку збагнуть, що такий засіб промо - самий красномовний.
В.Головченко.(фото автора)