Оксана АНТИПЧУК, комерційний директор групи компаній All in Foody, розповіла про особливості та труднощі органічного сектору, а також поділилася першим досвідом роботи компанії за міжнародними аграрними розписками.
– Оксано, розкажіть чому в All in Foody обрали органічний напрямок, наскільки він є перспективним?
– Для нас він дуже перспективний. Щороку світовий ринок споживання органічних продуктів збільшується на10-14%. В Україні на даний момент сертифіковано менше 1% с/г земель, але кліматичні умови та родючі ґрунти дозволяють говорити про високий потенціал цього сектору.
По-друге, землі житомирського регіону дуже підходять під органіку. Більше того, наші землі практично ніколи не були в інтенсивному сільському господарстві: 10-20 років не використовувалися ніякі хімічні засоби, це екологічно чисті землі, на яких можна вирощувати продукцію. Цього року ми зібрали 6 тис. тонн органічної пшениці, майже 1 тис. тонн жита. Для органіки це дуже суттєві обсяги.
Також є ще соціальний ефект. В основному органіка залучає ручну працю, ми можемо працевлаштовувати сільське населення.
– Як щодо структури витрат, органічне виробництво більшвитратне порівняно з інтенсивним сільським господарством?
– З одного боку, в інтенсивному виробництві використовуються гербіциди, пестициди, добрива. Вони коштують недешево.В органіці ми не можемо використовувати більшість цих препаратів. Вони мають бути сертифіковані або дозволені органами сертифікації. І тільки механічний обробіток. Йдеться про трактори з таким навісним обладнанням, як культиватори, борони…Тобто потрібно боротися з бур’яном механічно. Тому стосовно витратної частини насправді є питання.А з іншого боку, ціни на органічну продукцію, щонайменше, на 30-50% вищі.
– Цінова премія важлива, але постає питання щодо ринків збуту вирощеної продукції…
– Дійсно, основними ринками збуту для нас є країни Європейського Союзу, понад усе – Швейцарія та Німеччина. Крім сертифіката відповідності органічним стандартам ЄС (еквівалентним Регламентам ЄС № 834/2007 та 889/2008) ми також сертифіковані за швейцарським стандартом БІО СВІСС (BIO SUISSE). Це дозволяє нам поставляти свою продукцію саме до цієї країни відповідно до їхніх особливих вимог до органіки
– Як щодо залучення фінансування: які особливості, з якими викликами стикаєтеся?
– Інструменти фінансування аграрного бізнесу в країні перебувають на доволі низькому рівні розвитку. Певні періоди року для сільгоспвиробника є критичними для отримання додаткових ресурсів. Це посівна. У цей період йдуть значні витрати на насіння, на техніку тощо. І так само це стосується збору врожаю.
Цього року ми вперше скористалися інструментом аграрних розписок. Навесні були на семінарі Проекту IFC, дізналися, що вже цього року можна буде оформляти міжнародні фінансові розписки. Нас це зацікавило, тому що ми експортно зорієнтований бізнес.
Тим більше, що у нас склалися гарні стосунки з нашими іноземними партнерами. І ми вирішили – а чому б і ні? Це б не тільки допомогло нам в нашій операційній діяльності, але це й непоганий пілотний проект.
– Розкажіть, як налагодили контакт з іноземним кредитором?
– Ми мали успішний досвід роботи в минулому сезоні: продали їм всю органічну пшеницю, жито. А познайомилися з ними також минулого року на виставці «Біофах» (Biofach) в Німеччині. Це одна з найбільших виставок органічної продукції в світі.
Ініціатива щодо співпраці за аграрною розпискою виходила від нас. Кредитор досить позитивно поставився до цієї ідеї. Звичайно, наші іноземні партнери не знали всіх нюансів. Ми потім разом зустрілися з представниками IFC з Проекту аграрних розписок. IFC надала їм всю інформацію. Тобто це було дуже відкрито, всі питання насправді віталися і роз’яснювалися для кредитора.
– На яких умовах ви оформили міжнародну аграрну розписку?
– Продукт, який фігурує в аграрній розписці, – це органічний високоолеїновий соняшник. Ми маємо 1200 га цього соняшника. Обсяг в контракті –1,5 тис. тонн. Кредитор – голландська компанія-трейдер FFM Europe b.v. Це основний імпортер органічної продукції в Швейцарію.
– Які вигоди надає вам міжнародне кредитування?
– Міжнародні аграрні розписки надають можливість отримувати компаніям валютні надходження: наприклад, передоплату за форвардним контрактом. Зазвичай під форварди іноземці не дуже хочуть надавати аванси. Я думаю, що Україна сприймається як ринок з високими ризиками. Але якщо ви з партнером маєте кількарічну історію співпраці, то таке питання не постає.
– Чому ви надали перевагу не банківському кредитуванню, а закордонному кредитору?
– Оформити аграрну розписку набагато простіше. В банку необхідно проходити аудит, оцінку активів, які ви запропонуєте під заставу. Я думаю, що це не найшвидший процес. За аграрної розписки це питання вирішується набагато простіше – є врожай, який закладається під виконання контракту, і довіра між партнерами.
– Що потрібно українським сільгоспвиробникам, щоб самостійно залучати фінансування з зовнішніх ринків, зокрема через міжнародні аграрні розписки?
– Потрібно, щоб компанія зарекомендувала себе на ринку як надійний постачальникпродукції високої якості. Дуже важливо для іноземних партнерів, коли відносини між покупцем і продавцем прозорі. Наприклад, ми ніколи не відмовляємо, якщо наші поточні чи потенційні клієнти хочуть приїхати на виробництво, подивитися на наші поля, склади, поспілкуватися з персоналом. Тобто ми демонструємо повну відкритість з нашими партнерами.
Звичайно, для того, щоб залучати іноземне фінансування, потрібно на цьому ринку трохи крутитися. Понад усе – це відвідувати основні галузеві події, наприклад, виставку «Біофах», про яку я вже розповідала.
На виставках, крім того, що ви представляєте себе як компанію, ви ще представляєте Україну. Тим самим ви підвищуєте її репутацію серед іноземних потенційних партнерів, додаєте впевненості їм у тому, що наша країна в аграрному секторі має великі можливості, що на нас можна покластися і тому з нами можна і варто мати спільну справу. Тоді з часом іноземні інвестори самі підуть в Україну.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Немає коментарів:
Дописати коментар