Урмас Койду: Євросоюз підтримує Україну в реалізації концепції інтегрованого управління кордонами

Щоб удосконалити систему прикордонної безпеки та полегшити переміщення громадян через українсько-молдавський кордон, представники консультативної місії Євросоюзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні впроваджують 12-ту фазу співробітництва. За словами представника Місії Урмаса Койду, одним із важливих результатів співробітництва стало відкриття пункту пропуску «Паланка» (Молдова) в грудні 2018 року. Оформлення й перевірка автомобіля на українсько-молдавському кордоні після оновлення пункту пропуску займає хвилину, вантажівки — 10 хвилин, автобуса — 6 хвилин. Вартість реконструкції – шість з половиною мільйонів євро. У тому числі, 6 млн євро – це гроші, які виділив Євросоюз.

Керівник відділу планування, аналізу та координації місії ЄС EUBAM Урмас Койду розповів:



Дорога, яка веде до пункту пропуску «Паланка» знаходиться на території Молдови, але належить Україні. Кожна людина хоче якомога менше часу проводити на кордоні. Тому важливо, щоб на пункті пропуску усі контрольні процедури люди проходили в одному місці. Якщо вам потрібно їхати до Кишинева, то «Паланка» - найзручніше місце. Там можна пройти перевірку набагато швидше, бо одне відомство обробляє всю інформацію. Я був на семи-восьми зовнішніх кордонах ЄС і кращого рівня взаємодії, ніж на цьому пункті, я не бачив. Тобто це є проявом того, що Євросоюз підтримує Україну в реалізації концепції інтегрованого управління кордонами, яка нині триває.

Штаб-квартира Місії Євросоюзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні знаходиться в Одесі. Співробітництво з Україною консультанти Місії розпочали в 2005 році. Структуру створили для контролю руху на кордонах між Молдовою та Україною та для допомоги вирішення придністровського конфлікту. Результати співпраці свідчать про збільшення товарообігу між Україною й Молдовою та зниження рівня транскордонної злочинності.
Представник місії ЄС EUBAM Урмас Койду зазначив:
Йдеться не лише про внесок Місії в зміцнення регіональної безпеки. Ми позиціонуємо себе як організація, що намагається адаптувати національне законодавства до стандартів ЄС щодо надання допомоги в питаннях кордону. Плани щодо вдосконалення інтегрованого управління й контролю на українсько-молдавському кордоні є. Але коли ми розпочинаємо етап впровадження, то у нас з’являється більше запитань, аніж відповідей. Наприклад, як розвивати митну інфраструктуру? Зокрема, йдеться про реконструкцію пункту пропуску «Кучурган» в Одеській області. Громадяни часто нарікають, щоб потрапити через нього до Молдови, необхідно кілька разів проходити довгі процедури з перевірки документів: з боку України, Придністров’я й Молдови. Але позитивні зміни вже відбулися в зв’язку з тим, що Євросоюз виділив кошти на покращення роботи цього пункту пропуску. Тобто, ці питання простіше вирішувати, ніж ті, що стосуються угод про спільну роботу. Бо є угоди, які запланували, але досі не підписали. Але важливо, що результати, які вдалося досягнути завдяки підтримці Місії, вже позитивно оцінили й на національному, й на міжнародному рівні. Тому я сам собі зараз ставлю питання: чи досі потрібна тут Місія? Адже нині спостерігаємо високий рівень взаємодії між партнерськими службами, що часто відбувається вже без нашого посередництва.

Тетяна Бакоцька.