Чому Чорне море є одним із найбільш забруднених у Європі та яким чином його можна очистити? Про це розповів в ефірі «UA: Українське радіо Миколаїв» у трьох випусках програми «Радіодень» 7-го, 14-го та 21-го серпня голова Регіональної чорноморської мережі громадських організацій, директор регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Олег Деркач:
- Вперше екологи почали бити на сполох ще у 80-90 роках минулого століття, коли ми почали втрачати рибальство, прозорість морської води та привабливість наших курортів. Тоді був інший лозунг – «Чорне море - найбільш забруднене в світі». У рамках Чорноморського екологічного проекту ВSERP (1996 – 2006), подібного до нинішнього проекту Євросоюзу EMBLAS , ми почали розбиратися, які джерела цього забруднення й вперше провели діагностичний аналіз, з’ясувавши в чому причина негараздів. Виявилося, що море дійсно найбрудніше в світі. Основним джерелом забруднення була органіка – азот і фосфорвмісткі сполуки.
За словами еколога Олега Деркача, ці сполуки створювали ідеальне живильне середовище і викликали так зване «цвітіння води». Тобто мікроскопічні живі організми розмножувалися в надзвичайно великій кількості, змінювали прозорість води, потім відмирали, потрапляли на дно, перегнивали й спалювали весь кисень, який знаходився на дні. У результаті, на Чорноморському шельфі утворювалися величезні безкисневі зони і вся живність, яка була на дні, викидалася на берег. Прозорість води впала, морські луки, які знаходилися на глибині 20-30 метрів, почали деградувати, бо сонячне проміння не досягало дна. Олег Деркач зазначив:
- Отож, науковці поставили діагноз: Чорне море пере удобрене, тому почалася глибока деградація його екосистеми. Ми за ці роки втратили лише біля наших берегів 60 млн тонн біомаси: водорості, риба, молюски, краби, креветки тощо. Найбільш суттєво море забруднювали річки. Свій внесок робить і Південний Буг, але він незначний, бо це лише близько 1/20 стоку Дніпра. Дунай несе неочищені води зі всієї Європи. А ще є Дністер, прибережні джерела забруднення, заводи. Немає завершеної системи очисних споруд, відбуваються прориви каналізації, весь обсяг стоків не вдається подавати на доочистку й вони потрапляють у наші водойми - в Бузький лиман, потім у море.
Еколог Олег Деркач розповів, що за результатами проекту ВSERP, ухвалили стратегічний план дій зі збереження Чорного моря, який підписали всі 6 причорноморських країн. На основі плану виробили національні заходи. Олег Деркач зауважив:
- Дійсно, зробили багато позитивного. Але нагадаю про прагнення нашої країни стати членом Євросоюзу. Угода про асоціацію між Україною та ЄС ставить нові вимоги. Країни ЄС користуються Морською директивою. А це більш жорсткі правила щодо скиду забруднених стоків чи морського сміття. Тому ми тепер маємо зобов’язання розробити ефективний план заходів щодо збереження й відновлення моря. 20 років тому ми далекі були від євростандартів, і робили, що могли. Та сьогодні Євросоюз ставить жорсткіші умови.
За словами еколога Олега Деркача, для досягнення успішного екологічного статусу до 2020 року кожна держава-член ЄС має розробити стратегію для своїх морських вод, або Морську стратегію. Україна й Грузія в межах реалізації відповідних Угод про асоціацію з ЄС також розпочали цей процес. Першими кроками на цьому шляху стали проекти EMBLAS, що фінансують за гроші Євросоюзу. Мета третьої фази проекту, що триватиме до 2020 року, визначити, які проблеми Чорного моря пріоритетні й розробити відповідні заходи, щоб ці питання вирішити. Йдеться про план дій з очищення Чорного моря, тобто Морську стратегію України, яку неможливо розробити без морського еко-моніторингу. В України, на жаль, немає, ані коштів на дослідження такого масштабу, ні лабораторій, де би можна було проаналізувати ті зразки, які відбирають науковці. Є два компоненти проекту EMBLAS: фінансовий, щоб підтримати Україну в дослідженнях, і науковий – українські дослідники від європейських фахівців отримують новітні знання. На третю фазу проекту Євросоюз виділив 1 млн 600 тисяч євро. Олег Деркач зазначив:
- Коли наприкінці липня 2019 року оприлюднили результати екомоніторингу, стало зрозуміло, що змінилося за 20 років? Через зменшення скиду органіки й неочищених стоків, море почало потрохи відновлюватися. На це в якійсь мірі вплинув спад у промисловості й сільському господарстві; впровадження міжнародних екопрограм. Це призвело до покращення екологічного стану моря. Як це можна підтвердити?
Тоді зникли не тільки промислові види: осетрові, оселедці, кефалі, а й найбільш типові мешканці моря, наприклад, навіть морський коник потрапив У Червону книгу України. А нині його чисельність досягла значних масштабів. Спостерігається відновлення популяції крабів, з’явилися стада кефалей, фіксуємо білуг та інших представників осетрових. Якщо в післявоєнні роки добували 10 тисяч тонн скумбрії в Чорному морі. Нині скумбрія зникла, втім, з’явилася ставрида, відновлюється популяція великої чорноморської камбали - калкан.
Ще одним індикатором стану Чорного моря є чисельність дельфінів – афаліни, білобочки та морської свині. На час досліджень (червень 2019 р.), зафіксували приблизно по 1 тисячі особин кожного виду дельфінів в українських територіальних водах у північно-західній частині Чорного моря, від дельти Дунаю до Тендрівської коси в Херсонській області. Ці цифри є порівняно низькими. Найбільші скупчення дельфінів зафіксували поблизу дельти Дунаю та острова Зміїний. Олег Деркач розповів:
- Колись їхня чисельність досягала кількох мільйонів. У 1990-х роках їх нараховували сотні тисяч. Яка ситуація зараз з дельфінами – до кінця не зрозуміло. Головна причина скорочення чисельності дельфінів і їхньої загибелі пов’язана з браконьєрським виловом риби. Вони потрапляють у сітки й задихаються. Потім рибалки приїжджають, викидають їх, і рано чи пізно тіла дельфінів бачимо на узбережжі. Масову загибель дельфінів спостерігаємо кожен рік. Проте, дійсно є деяке покращення стану моря.
- Чорне море найбільше страждає від пластикового сміття. Його приносять у море великі річки. Сміттєпереробних заводів немає. Зі сміттєзвалищ пластикові вироби роздмухує вітром . Вони потрапляють у воду. Але головна біда, що пластик перетворюється на мікропластик. У нас водойми пронизані цими мікроскопічними кульками, які присутні в воді, живих організмах. Риби сприймають його за планктон, харчуються ним, а він же не перетравлюється. Тобто, проблема мікропластику вийшла на перший план. І ми не знаємо, які наслідки забруднення, як це впливає на здоров’я морських істот та людей. Окрім того, якщо раніше не було інструментів, як визначити кількість таких шкідливих речовин, як ртуть чи антибіотики, то нині вчені з’ясували, що концентрації деяких речовин-забрудників перевищують безпечні норми. Це небезпечно для здоров’я людей, бо по харчових ланцюжках ці речовини опиняються в нашому організмі. Тож, дуже добре, що є такий проект Євросоюзу «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» (EMBLAS-Plus), що спільними зусиллями можна рятувати Чорне море. Маю надію, що новий парламент на основі результатів дослідження затвердить науково-обґрунтовану Програму заходів щодо покращення стану Чорного моря.
Тетяна Бакоцька.
Немає коментарів: