Головний лікар й довгобуд |
Ще у 2008 році для країн Східного партнерства була створена програма скорочення витрат енергії - "Угода мерів". Серед цілей - скорочення споживання енергії й викидів СО2,
навчання населення ощадливому користуванню тарою, задля скорочення енергії на утилізацію сміття. В Україні багато хто сприйняв цю програму як дорожню мапу сталого розвитку міст.
з 2014-го року за підтримки Європейського Союзу в Україні розпочались реформи у сфері енергетичної безпеки та енергоефективності.
У другій фазі проекту "Угоди мерів" почали створюватись "Демонстраційні проекти" (CoM-DeP)/ Від Півдня, чи не єдиний проект був запропоновано муніципалітетом Вознесенська. Цікавий приклад, що не розмір міста, та наявність аеропорту впливають на відповідальність менеджерів місцевого самоврядування. В рамках проекту що затвердили Вознесенські депутати було заплановано зменшити витрати на енергоспоживання 2-х найбільш "від'ємних"будівель лікарні. Проект на повну термомодернізацію будівель радянської доби зі зміною мереж, ремонтом дахів та фасадів, заміною вікон.
Кошторис бюджету трохи більше 800 тис. євро. з них місто повинно було співфінансувати більше 200 тис. євро, що значно перевищувало навіть дворічний місцевий бюджет розвитку... Але міський голова В.Луков й депутати міськради "пішли" на цей амбітний проект.
Він повинен був закінчитись у 2018 році, але... в Україні "по дорозі" кожної справи з'являються неподолані перепони. Сталось таке, що часто-густо трапляється в нашій державі. Підрядні організації, які виграли тендери за відкритим протоколом ProZorro й розпочали за угодами працювати, (кажуть, добре попервах) втратили з часом темп. "З'явились" ускладнення проектно-кошторисної документації, непередбачені, але необхідні роботи. За неофіційною інформацією підрядні компанії з Миколаєва та Києва стільки "набрали" підрядів, що зовсім не встигають виконувати зобов'язання. Тільки в травні Господарський суд Миколаївської області ухвалив 5 різних ухвал про стягнення за невиконання своїх обов'язків по Миколаївському контрагенту.
Але ж за проектом, міський бюджет Вознесенська повинен був з закінченням ремонту будівель отримати економію енергоресурсів на утриманні 4 поверхової поліклініки лікарні госпітального округу на 200 тис. мешканців, й 3-поверхової будівлі педіатрії. До 60% повина була скласти економія. Але вже 6 місяць 2019 року розпочався, а обєект не завершено, роботи відбуваються вкрай низькими темпами. Як слід, місто починає втрачати кошти, замість отримувати зиск. А розірвання угоди з підрядником потягне за собою ще більші збитки.
Чия провина?
Ще один недороблений будинок |
Всі отримали довгобуд.Чи майже? Кажуть, були об'єктивні фактори, но значно більше вплив був ментальних рис, які втілилися в менеджмент-культурі українських будівельників. Весь час нам щось заважає ?!
А ви ще дивуєтеся: чому так мало міст пропанують себе для роботи з європейськими коштами? Норми й строки, а не тільки запевнення, ну й якість - ось чого вимагають європейські правила. Виявляється, знайти таких підрядників вкрай важко.
В.Головченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар