присутніх осіб на пленарному засіданні міської ради обмежується кількістю місць для сидіння.”; – пункт 5 в частині: “Під час проведення пленарного засідання міської ради забороняється використання предметів, що можуть створювати перешкоди у проведенні пленарного засідання міської ради; пересуватися сесійним залом (у зоні розташування депутатів міської ради.”; – пункт 11 в частині: “Особи, що присутні на засіданні, не повинні знаходитися під час засідання ради у частині сесійного залу, призначеній для розміщення депутатів міської ради”. Коли я почула про ці зміни, у мене не просто волосся стало дибки, я почала сумніватись в адекватності деяких депутатів. Але голосів набралось цілих 30 із необхідних 28. І запевнення депутата Sergey Zhuykov про те, що це рішення необхідно суттєво змінити, аби ухвалити, не подіяло. Всі депутати хором заявили, що вони робили це заради того, аби припинились сутички, які влаштовують деякі особи із журналістським посвідченням. Мався на увазі Кирило Стремоусов. Але ж у тексті рішення йшлось про ВСІХ журналістів. І чомусь нікому з депутатів не спало на думку, що в разі порушення прав депутата (журналістом чи будь-ким) треба до поліції звертатись, а не малювати чудернацькі проекти рішень. Після того, як я здійняла гвалт, Александр Токаленко запропонував свою допомогу - і нас підтримала Платформа прав людини. Ми подали позов і виграли справу у першій інстанції 23 листопада 2018 року. Маючи на це законне право, Херсонська міська рада подала апеляційну скаргу, яку ми виграли 24 квітня 2019 року в Одесі: апеляція залишила в дії рішення Херсонського суду. Основні доводи Херсонської міської ради:
1. "Позивачці ж ніхто не відмовив у відвідуванні сесій". Звісно, ніхто, бо гвалт підняла. Але за даним рішенням могли в будь-який момент - і доводила б я свою правоту довго.
2. "Це необхідно розуміти ось так, ось так і ось так". Але дане трактування ніяк не виходило з тексту рішення. Більш того, у сесійній залі Херсонської міської ради, на відміну від обласної, немає спеціальних місць для журналістів. А наявність такого рішення на практиці жодним чином не зупинила нікого від бажання зірвати сесії. Головне, що необхідно розуміти (і суди це зазначили у своїх рішеннях), що Херсонська міська рада даним рішенням фактично взяла на себе ті функції, які не мала брати, чим, власне, і порушила права журналістів. Шкода, що цілісіньких 30 депутатів, тобто більшість, не розуміли цього. Але вихід, як бачимо, є: виховувати судами. Кому цікавий повністю кейс, пишіть, залюбки презентую: для колег-журналістів, студентів - будь-кого. Він свого роду універсальний, адже таким самим чином можна відстоювати будь-чиє порушене право. Звісно, міська рада ще може звернутись до Верховного Суду України, але наразі після рішення апеляційного суду доведеться скасовувати рішення міської ради у зазначених пунктах.
З.І. Дякую всім причетним, а особливо - Платформі та її чудовим адвокатам! З.І.І. Перелік депутатів, які без докору сумління підтримали проект, який порушив права журналістів. ВСІХ, а не лише тих, хто не подобався вам особисто, панове.
Євгенія Вирлич
Немає коментарів: