Кого ми не хочемо бачити у Верховному Суді?

У серпні 2018 року розпочався новий конкурс до Верховного Суду на зайняття 78 вакантних посад. На жаль, увага громадськості до перебігу цього конкурсу є меншою ніж була під час першого конкурсу до найвищої судової інстанції. Частково це спричинено такими важливими подіями як початок виборчого процесу та конкурс до Вищого антикорупційного суду.


Однак, важливість Верховного Суду у контексті виборчих перегонів та формування Вищого антикорупційного суду переоцінити важко, оскільки саме там остаточно розглядатимуться кримінальні провадження відносно високопосадовців, яких звинувачують у корупції, а також вирішуватимуться справи щодо встановлення результатів тих же виборів.


Тому є критично важливим не допустити проходження до складу Верховного Суду кандидатів із заплямованою репутацією. Команда кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! проаналізувала усіх 235 кандидатів, які продовжують участь у конкурсі після складення анонімного тестування та написання практичного завдання. У результаті було виявлено 92 недоброчесних кандидата. За методологією кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! недоброчесним вважається кандидат, відносно якого зафіксовано порушення хоча б одного з наступних критеріїв: непричетність до корупції або кримінальних правопорушень, непричетність до ухвалення сумнівних рішень, відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків, непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.

Серед зазначених кандидатів щонайменше троє забороняли мирні зібрання під час Революції Гідності. Зокрема, суддя Губська забороняла акції у центрі Чернігова, суддя Сапальова – у центральній частині Чернівців, суддя Трофімова– на центральній площі Черкас. На жаль, усіх їх не було притягнуто до відповідальності у зв’язку із закінченням строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ще одна суддя (Яровенко) ухвалила рішення про позбавлення прав керування учасника протестних акцій під час Революції Гідності за поїздку до Межигір’я у грудні 2013 року.

Також серед переліку виявлених недоброчесних суддів є судді, які, на думку правозахисних організацій, ухвалювали рішення у справах, пов’язаних із переслідуванням громадських активістів, або рішення, які стали предметом перегляду у Європейському Суді та в яких констатовано порушення прав людини.

Як бачимо, що серед переліку кандидатів, яких рух ЧЕСНО вважає недоброчесними, є кандидати, які повністю себе дискредитували, і діяльність яких є відповіддю на питання чому довіра до судової влади коливається у межах статистичної похибки.

Попереду нас очікують одні з найголовніших етапів конкурсу – аналіз кандидатів Громадською радою доброчесності, співбесіди з кандидатами та пленарні засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Сподіваюся, що кандидати, які отримали часник від кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, отримають негативні висновки від Громадської ради доброчесності, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України врахує його і не знайде 11 голосів для продовження участі таких кандидатів у конкурсі.

Іван П’ятак, адвокат, старший аналітик кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй суд!”