Раніше, ми згадували про однокласників. Потім, бачив не раз як запрошували на роботу до бізнесу батьків дітей, з якими бавилась на майданчику ваша дитина. Потім, були найліпші кадри з конкурентної фірми. А ще, знаходять персонал на різних курсах, та тренінгах. Дуже рідко зі служби зайнятості (державної) приходять люди, яких бажаєш залишити працювати у бізнесі. Невичерпний ресурс - рідня. Майже не беруть незнайомих тільки після вишу (перша робота).
Знаю десяток гарних HR- менеджерів по Україні, але не бачу що склався в державі інститут роботи з підбору та вдосконалення кадрів. Особливо, для малого та середнього бізнесу кадровий добір - супер важка операція. Бачив не раз, як власники фірм доручали своїм секретаркам, або першим ліпшим менеджерам "закривати вакансії". А ті наосліп витягали зі стосу резюме кандидатів перший папірець - той й ставав менеджером! На жаль такі приклади непоодинокі.
А чому таке ставлення до роботи з кадрами? Як непостійний процес та не дуже складний. Знаю, що в деяких приватних компаніях HRи займаються всім, іноді зв'язками з медіа, чи рекламою, а також - "профсоюзи" підміняють. А потім ми невдоволені результатами?!
Кадри - вирішують все. Це гасло ніби не стосується вітчизняного бізнесу. Вкрай безвідповідально, та не системно триває робота з підбору кадрів. Я вже не говорю про "вирощування". Всі хочуть супермена, чи вумен, які зможуть все, та виконають найважчі завдання. Знайомо?
Мені здається, що таке відношення до найголовнішого з ресурсів, на який безпосередньо має вплив власник, саме від інфантильності, або емоційної незрілості.
Тут, мабуть, класичні менеджери з кадрів (HR), потирають руки:
- А що ми(я) говорили, softskills треба розвивати у персоналу!..
Так. Але як, в умовах малого колективу, коли треба й завдання вирішувати, й продажі робити, ще займатись кадрами?
Так 25 років залишається найпопулярнішою кадровою практикою - "переманювання" в конкурентів. Якщо я помиляюсь - зауважте.
Взагалі, вітчизняній бізнес-практиці не вистачає сміливого розбору "факапів". Бізнес-журналістика все більше про досягнення, а коли ж про "бока", які ми робимо щотижня?
Залишається те питання: де брати кадри?
Тепер все більше на нього відповідають: в соцмережах. Сподіваюсь, це тому, що такий добір кадрів зовсім не вимагає платні. Так може й проблема з кадрами тому в вітчизняному бізнесі, що не звикли ми цю послугу оплачувати?!
В.Головченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар