Як змінилося розуміння прав людини в Україні?

Українці цінують свої права і свободи, хоча й досі погано орієнтуються у змісті та походженні прав людини, сутності правових механізмів.

У Міжнародний день прав людини у Києві представили результати другого загальнонаціонального соціологічного дослідження «Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016 – 2018)». Соціологічне опитування проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва у співпраці з громадською організацією «Центр інформації про права людини» за підтримки Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН).

Свобода (86% респондентів зазначили її як основну цінність), справедливість (70%) та безпека (67%)продовжують залишатися серед ціннісних пріоритетів українців.

«Високі показники свободи та справедливості в Україні пояснюють несприйняття українцями недемократичних форм управління та різних форм тиску з боку держави.Відтак, демократичні реформи, які зараз відбуваються в державі, є вкрай важливими для її подальшого розвитку та для досягнення Цілей сталого розвитку, не залишаючи нікого осторонь», – зауважив Маркус Бранд, радник з демократичного врядування, ПРООН.

Коли респондентам запропонували визначитися із тим, що важливіше – достаток чи свобода, то практично половина з них (45%) висловили готовність терпіти матеріальні труднощі, але не поступатися своїми правами, тоді як майже чверть готові поступитися частиною своїх прав та свобод заради добробуту, а близько третини не змогли визначитися з цього приводу.

Крім того, сприйняття запропонованого вибору не є однаковим для всієї країни: найбільш віддане ідеалам свободи населення Донецької і Луганської областей де 74% опитаних заради особистої свободи та гарантій дотримання громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі (в інших регіонах таких від 36% до 48%).

«Свобода – як повітря: її не помічаєш, поки вона є. Опинившись перед реальною загрозою її втратити, людина зовсім по-іншому починає цінувати свої права і навіть готова терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод», –прокоментувала Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

Разом з тим, така цінність, як толерантність, є важливою лише для чверті опитаних українців. «Рівень готовності населення до обмеження прав вразливих груп продовжує залишатися доволі суттєвим, і змін за два останні роки тут практично не відбулося. Так, 66% опитаних вважають, що можна обмежувати права наркозалежних людей, 56% – виправдовують обмеження прав колишніх засуджених, 51% – не заперечують щодо обмежень прав людей із непопулярними політичними поглядами», – зауважила Ірина Бекешкіна, директорка Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. Також високий рівень нетолерантності спостерігається стосовно ромів та представників ЛГБТ-спільноти (по 47%).

Конфлікт у східній України продовжує впливати на ставлення населення до дотримання прав людини. В Україні лишається велика частка тих, хто готовий виправдовувати неправові методи у зоні конфлікту. Рівень прийняття таких методів тим вищий, чим далі людина перебуває від бойових дій. Щодо можливості застосування тортур до ворогів під час бойових дій, то переважна більшість респондентів висловилися проти цього, хоча кожен десятий опитаний припускає можливість таких дій.

Незмінною лишається пасивність українців щодо захисту своїх прав. Серед тих осіб, які стикалися із ситуаціями порушення їхніх прав, 55% вказали, що вони ніколи не намагалися ці права захищати. Рівень пасивності й зневіри у захисті власних прав є критичним у південному регіоні, де 3/4 заявили, що навіть не пробували захищати власні права.

«На жаль, в Україні половина населення навіть не знають, що їхні права порушуються і що йдеться саме про реалізацію особистих прав, а не примхи державних чиновників», – пояснює Володимир Яворський, експерт Центру інформації про права людини.

Тривожним залишається високий рівень сприйняття самосуду: 38% опитаних вважають, що самосуд припустимий за певних обставин, а ще 12% – що самосуд на сьогодні є цілком виправданим та прийнятним. Лише половина населення заявила про неприпустимість таких дій.

Найбільш згадуваним джерелом інформації про права людини залишається телебачення (2/3 опитаних). Друге місце посідають друзі, родичі, колеги (41%), третє – інтернет-сайти (37%), причому згадки про це джерело у порівнянні з листопадом 2016 року збільшилися на 7%.

Перше базове дослідження про права людини в Україні було проведене у 2016 році Центром інформації про права людини та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки ПРООН в Україні та у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Для розуміння динаміки, змін та загальної ситуації у 2018 році було проведено другий етап дослідження: опитування дорослого населення України було проведене з 11 по 24 липня 2018 року. Усього було опитано 1 998 респондентів в усіх областях України та в місті Києві, окрім непідконтрольних Уряду України територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%.