Хайп - як засіб просування

Ще вранці "старі" топ-блогери, володарі FB-думок в Одесі минулої п'ятирічки, бурчали що їх не включили до рейтингу, який сьогодні повинні оголошувати.
Був там. На Odessa MeetUp в популярному місці прийому їжі, де збиралися ці самі топ-50 блогерів Одеси. Помітив "балакучого" конферансьє Д.Чекалкіна, якого місцями захоплювали власні мемуари. Після "відходу в тінь" він робив на авансцені запаморочливі висновки що: "блогери врятували Україну в 2014-му, коли формальні медіа не впоралися ..."


Народ підходив до бару з флаєрами від організаторів і обмінював їх на випивку. На трибуну сцену піднімалися дуже недорікуваті дівчата і хлопці у яких десь в соцмережах безліч передплатників і щось вимовляли. Зовсім нецікаво. Всі чомусь як під копірку повідомляли що "блогером працювати важко". А ще хтось зізнався що блогер в житті й віртуальному просторі дві великі різниці.

Охоче ​​вірю. Знаю приклади з театрально-кіношного середовища. Талановиті актори найчастіше - дуже глибокі, освічені й начитані люди, а не просто "маріонетки" в руках деміургів-режисерів. Ну то таке ...

Даремно переживали автори ранкових постів. Вони хоч тему якусь знали і вели, а не тільки рефлексували, а нинішні "стотисячники" тільки і можуть що "хайп" розводити. Нащо цю технологію слід за московськими до президентської кампанії тягти? Шкода ... що "не тягне" молоде плем'я блогерово на підмайстер"є журналісту. Ось і ми з колегою, два автора газетної ери НЕ досиділи до кінця церемонії. Потрібно ще пару подій висвітлити ...

С.Ліманов.