Ціна кліматичної безпеки +1,5°С

Провідні науковці світу, в тому числі й українські вчені 8 жовтня, представили комплексний звіт про наслідки глобального потепління на 1,5°С. Тепер світова спільнота має наукові обгрунтування кліматичних змін на кожному континенті планети.

Добра новина: науковці підтверджують, що технічні і економічні можливості скоротити викиди парникових газів на 45% до 2035 існують, але бракує політичної волі.

Тривожна новина: проблема зміни клімату щорічно вартуватиме країнам близько 2,4 трильйонів доларів (або 2,5% світового ВВП). Це орієнтовна сума, що має бути інвестована у підтримку та розвиток чистих джерел енергії кожного року.

Країни-учасники Міжнародної кліматичної Угоди мають спільними зусиллями зменшити щорічні викиди парникових газів у повітря вдвічі вже до 2030 року. Тобто у муніципалітетів є 12 років на глобальний енергетичний перехід до ВДЕ.

Звіт констатує, що основним фактором руйнівних кліматичних змін є діяльність людини, а саме надмірні викиди парникових газів від “брудних” видів палива.

Тож, чому саме зараз проблема клімату постає так гостро? Вчені повідомили, температура під час літніх хвиль тепла (таких як ті, що пережила Європа цього літа), може зрости на 3 градуси протягом наступних років. Якщо, міста продовжать “грітися” далі - то вже у 2040 році значно зросте кількість аномальних погодних явищ, затоплення прибережних територій, опустелювання та бідність. У зв’язку з посиленням кліматичених аномалій, країни змушені щороку витрачати все більше коштів на покриття збитків та стабілізацію екосистеми.

Як запобігти подальшим кліматичним змінам ?

У дослідженні науковці запевняють: технологічно і економічно людство може запобігти кліматичним змінам та адаптуватися до існуючих. Кожному місту, громаді варто офіційно визнати проблему зміни клімату пріоритетною та заявити амбітні цілі по скороченню викидів СО2. Амбітна ціль - реальна ціль. Тож, кожна громада має розробити кліматичну стратегію для своєї території та план її реалізації. Така стратегія означає розвиток місцевості з урахуванням змін клімату і їх впливу на інвестиції. “Для того аби країни і міста успішно протидіяли кліматичним змінам і зменшили викиди СО2 на 45 % до 2030 року потрібний тісний зв’язок між національним та місцевим кліматичними політиками та планами. Ці плани мають бути економічно, технологічно і науково аргументовані” - коментує Маріке ван Штаден (Maryke van Staden), директор ICLEI Carbon Center.

Екологи запевняють, розвиток громад у напрямку кліматичної адаптації та обмеження потепління в рамках 1,5С запобігає значним збитками, пов’язаних зі змінами клімату, та має економічні вигоди.

“Амбітна кліматична політика це нові робочі місця у сфері відновлюваної енергетики, кращий доступ до енергоресурсів, сталий транспорт з мінімальними викидами та як наслідок, поліпшення стану здоров’я людей” - зазначив Ілля Єременко, голова Української Кліматичної Мережі,

“Врахування висновків цього звіту вимагатиме від України перегляду енергетичної стратегії, яка наразі передбачає лише стабілізацію викидів до 2050 року. Інвестиції в низьковуглецеві технології та енергоефективність зростуть у щонайменше 5 разів до 2050, якщо світова спільнота прийме висновки звіту як рекомендації до дії” - підсумовує експерт.

Звіт вже назвали найважливішим документом в галузі кліматичних досліджень останнього десятиліття. Автори доповіді – понад 100 вчених з усього світу, в тому числі з України. Науковці проаналізували понад 6000 наукових досліджень. Як результат, звіт містить вичерпну оцінку наслідків глобального потепління на рівні 1,5°С та рекомендації для протидії змінам клімату. Документ матиме вплив на формування міжнародної та європейської політики у галузі зміни клімату протягом наступних років. Адже саме його будуть активно обговорювати делегації всіх країн світу на цьогорічних кліматичних переговорах ООН в Польщі.

Медіа- координаторка Української Кліматичної Мережі

Маргарита Мостова.