Ще раз про судову реформу та «чесних суддів»

Останнім часом, коли рейдерські атаки почастішалиі стали інструментом у вирішенні питань власності, саме господарські суди повинні бути осередком законності та переводити «конфлікт інтересів» на територію правових норм. Однак, як зазначають правники, корупцію судової гілки влади подолати дуже важко. Українські судді, навіть, подавши декларацію доброчесності, у своїй роботі не завжди користуються нормами права. І бувають випадки, коли рішення Верховного Суду та постанови Генеральної прокуратури України в кримінальних справах для таких «представників Закону» не є вирішальними при прийнятті рішень. Чим же тоді керується суддя, коли виносить свій вердикт на користь явного рейдера, чому не згадує про свою декларацію доброчесності, обов’язок служити народу України і дотримуватись закону?
Ми розкажемо нашим читачам історію, а висновки нехай вони роблять самі.

Суддя і її справи

Отже, вже багато років розглядаються правові спори за сучасний завод з переробки сої. Протягом останніх десяти років судами розглянуто понад тридцяти судових спорів, пов’язаних з рейдерськими атаками завод. І, нарешті, в липні 2018 року була отримана переконлива перемога –Верховний Суд прийняв рішення, яким підтвердив право власності на завод тієї особи, яка в 2008 році його побудувала (ТОВ «Каховка Пром-Агро»).

Рейдери, втрачаючи такий ласий шматок майна, вигадали ще одну схему. Для її втілення потрібен був суддя, який «не зверне увагу» на рішення Верховного Суду. І такий суддя таки знайшовся.

Знайомтеся – Наталя Олександрівна Задорожня. Суддя з кристально чесною декларацією про майно. У всіх графах декларації, крім заробітної платні, квартири на 82 квадратних метри та двох невеличких земельних шматочків – стоїть прочерк. Нічого у судді немає – ні авто, ні інших предметів розкоші. За даними декларації немає навіть родини, на яку можна майно записати (хоча у судді є онук, невістка та син, який внесений в Єдиний реєстр адвокатів України). А ще у Наталі Олександрівни ідеальна декларація доброчесності.

Здавалося б, що саме ця суддя повинна прийняти чесне рішення, тим більше, при наявності, зазначеного вище рішення Верховного Суду, але ж ні…

23 травня 2018 року слідчий Генеральної прокуратури України, в рамках кримінального провадження,передавТОВ «Каховка Пром-Агро»на відповідальне зберігання цілісний майновий комплекс заводу з переробки сої,а вже через день, 25 травня, суддя Господарського суду Херсонської області Наталія Олександрівна Задорожна винесла ухвалу, яка заборонила ТОВ «Каховка Пром-Агро» перешкоджати рейдерам в доступі до заводу та дозволила тим же рейдерам встановити на заводі свою охорону, тобто, фактично, усунула власника заводу (ТОВ «Каховка Пром-Агро») з території комплексу.

6 червня, та ж суддя, передумала і новою ухвалою все скасувала, зазначивши, що про постанову слідчого Генеральної прокуратури України не знала.

3 серпня 2018 року суддя Наталя Олександрівна Задорожня, всупереч постанові Верховного Суду, приймає рішення, яким частково задовольняє позов рейдера (ТОВ «Каховка Протеїн Агро»), а 6 серпня знову виносить ухвалу, якою забороняє будь-кому, крім рейдера (ТОВ «Каховка Протеїн Агро») експлуатувати завод за призначенням.

Так чим же керувалася суддя, приймаючи такі рішення? Напевне ж не законом, а якимись іншими аргументами? Невже рішення Верховного Суду та постанови Генеральної прокуратури України не мають для неї ніякої ваги? Чи завершаючи свою кар’єру, Наталія Олександрівна Задорожня вирішила «відірватися по повній»? Згідно закону, вже скоро завершується строк її суддівських повноважень, і вона піде на пенсію. А перед тим можна й такі сумнівні рішення прийняти, хай потім інші розгрібають. До речі, у судді Наталії Задорожньої є чимало справ, які допомогли нечистим на руку ділкам відхопити ласі шматки майна громади (http://vgoru.org/index.php/reformi/item/33269-chelovecheskij-faktor-v-dele-923-444-18).

На сьогоднішній день судові процеси тривають. Зараз власники заводу чекають на рішення апеляційної інстанції. Завод стоїть. Люди не працюють, не отримують заробітної платні. Літо добігло кінця. І якщо завод зараз не запустять, то сезон пропущено. І до роботи він встане тільки у наступному році.

Від стану українського правосуддя, і особливо від добросовісного виконання суддями своїх обов’язків, їх чесності та порядності, рівня професійної кваліфікації залежить чи запрацює у цій країні, нарешті,Закон, який захищатиме права власника, та права всіх нас, громадян цієї країни. А поки відбувається ось така суддівська «гра у рулетку», поки суди виконують чиїсь замовлення, бізнесмени будуть довго думати – чи треба вкладати свої гроші в економіку країни, в якій Закон не працює.

Ксенія Келеберда.