В українськом кінопрокаті "тихо" промайнул фільм Ескобар. Стрічка заснована на книзі Вірджинії Вальєхо - журналістки і телеведучої, з якою у Пабло Ескобара був роман, - "Любити Пабло, ненавидіти Ескобара". Цікавий акторский дует Пенелопи Крус, та Хав'єра Бардема намалювали дуже швидкоплинне кіно. Любов та жага грошей - не стали вичерпним сюжетом саги про наркоторговця.
В стрічці декількома художними засобами зображається спокуса та маніпулювання свободою слова, та самою демократичною процедурою. "Тато" наркортелю з Медельїна і депутатом парламенту Колумбії ставав, і будував соціальне житло. А скільком він забеспечив роботу? Коку треба у вологому кліматі виростити, обробити, а потім доправити літаками до Сполучених Штатів... Багато роботи.
Монологі журналістки, головної героїні часом були дуже схожими на свідчення коханок українських політиків, чи то з Дніпра,, чи то - Донецька!
Так само як і в Україні, маскуясь під демократичні принципи та свободу слова, кровавий Пабло згвалтував колумбійську державу. Але йому на заваді стали янки. По-перше, їм дуже не сподобалось що молодь витрачає батьківські доляри на наркоту, а подруге - родинні цінності у наркоманів дещо викривляються. Президенту Рейгану, відомому традіційними поглядами, це точно не сподобалось й він оголосив справжню війну колумбійській наркомафії. Це, так би мовити - філософія картини. Не треба чипати амеріканськи чесноти!
Якщо освіжити недавній випадок, коли на російському владному літаку з Південної Америки доправляли кокаїн до Москви, то стає зрозумілим, що наркотичну тему "перехопили" в ескобарів інши люди. Може то їм попередження? Хоча б побачили!
Але, схоже, що місцеві кіномитці не хочуть саме такий сенс вбачати в стрічці. Знайдіть кіно, ще в деяких містах й кінотеатрах "трапляються" сеанси. В столиці у неділю у комунальному "Жовтні" аж один (1) сеанс був!
С.Лиманов.
Немає коментарів: