Регіональні журналісти найкраще знають, як реформа децентралізації йде на місцях. Так на своїй сторінці у ФБ прокоментував зустріч із журналістами з 7 областей України Віце-прем’єр-міністр — Міністр регіональнього розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Процес децентралізації розгортається навіть по регіону не однорідно. Є лідери, багато – нікуди не поспішаючих. Щоб надати поштовх, а може – банальну інформацію ми, 3 журналісти з Миколаєва, Одеси та Херсону поїхали до тих ОТГ Півдня, які на слуху, де самоврядування працює й не тільки зі слухавкою та ПК. Попитали, послухали чим вони приваблюють інвесторів в свої краї. Може с того вийде толк?Баштанка у всі часи була непересічною адмінодиницею. То лідером у соціалістичному змаганні ставала, то бунтівну республіку створювала. Тепер - воліє вирватись в лідери децентралізації на Миколаївщіні.
Розробила стратегію розвитку нової об'єднаної теріторіальної громади (міської). В січні почали, бо до Баштанки приєднались в минулому році ще 8 сільрад. А вже не сесії міськради 12 жовтня документ розробленої стратегії був затвержен. Баштанці сповідують старе маркетингове правило: краще бути першим, ніж ліпшим.
Допомагали робити стратегію польські побратими з містечка Солець Куявський в рамках програми RITA Польско-Амеріканського Фонда Свободи.
Гміна Солець Куявський реалізовує вже третій стратегічний план.
Баштанський зроблений на 2018-25 роки за методом MAPS, коли різні верстви населення мали змогу "зашити" свої інтереси в план розвитку. Всі хто міркує, чи співпрацювати з цією громадою, можуть спочатку ознайомитись з цілями.
А вони такі:
1) побудова інфрастуктури комфортної та беспечної для життя,
2) зміцнення економічних можливостей
3) підвищення якості життя мешканців.
Поки розробляли документ, робоча група проводила дослідження. Їздили в гості до Польщі, та приймали делегацію з Куявсько-Поморського воєводства в Баштанці. 6 засідань робочої групи провели та 3 скайп-конференції. "Фейсбук-групу для ширшого інформування та обговорення відкрили, в районній газеті постійно вели дискусію.
До робочої групи разом з міським головою І.Рубським долучились старости приєднаних сіл, фахівці комунального господарства, сфери освіти, культури, охорони здоров'я, громадських організацій, підприємці, депутати.
Окрім цілей, в план увійшли конкретні технічні завдання проектів місцевого розвитку - в них описано, що потрібно робити щороку, аби досягти поставлених цілей. Це і будівництво доріг між селами, та капітальний ремонт автомагістралі, заміна освітлювальної мережі на світлодіоди. Створення нової системи водопостачання та переробки твердих побутових відходів - капіталомісткі проекти, але якщо іх не запланувати, то і грошей ніколи не побачиш.
Тому для реалізації другої цілі баштанці "замахнулись" на створення промислового парку біля залізничної станції. Цей об'єкт має на меті пожвавити діловий клімат та допомогти в залученні інвестицій.
Так було в Польщі в дружній гміні, так може статись у Баштанці, якщо автори стратегічного плану докладуть достатньо зусиль. Згідно стратегічного плану у 2018 році "буде створено проектно-кошторисну документація парку. Також планується створити інкубатор бізнесів, підприємства вітро-сонячної енергетики, щоб забезпечити промислові потужності.
"Раніше стратегічні плани розвитку розробляли здебільшого великі міста, районні центри, зараз тенденція широко охоплює селищні та сільські ради, особливо це важливо для об'єднаних громад, - каже кординатор з української сторони Баштанської стратегії Лілія Атнажева. - Коли інтереси різні - як поєднати ? Вже не можна собі дозволити кидатись з боку в бік, вирішуючи тільки нагальні проблеми. Треба мати чіткий план роботи громади на перспективу.
Окрім цього, наявність такого документу дуже важлива для отримання позабюджетних ресурсів. Якщо донорська організація в проектній заявці бачить підтвердження, що таке питання є важливим для громади і прописане в Стратегічному плані, це є додатковим підтвердженням, що громаді це дійсно треба, і громада знає, чого хоче. "
Сучасна ідеологія сталого господарювання вимагає послідовного проектування результата.
Якщо і цього разу мешканцям Баштанки вдасться зробити прорив, це зробить привабливим для життя маленьке місто на півдні.
ПРОСТІ СЕКРЕТИ УСПІХІВ БІЛЯЇВСЬКОЇ ОТГ
Наприкінці минулого року експерти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні представили на II всеукраїнському форумі об'єднаних громад «Ініціативи, здатні змінити життя», оцінку фінансової спроможності ОТГ України. Згідно з цими даними, 17 місце займає Біляївська міська об’єднана територіальна громада з Одеської області, до складу якої входять місто Біляївка та села Майори і Повстанське.
Міський голова Біляївки Михайло Бухтіяров, який перебуває на цій посаді більше 13 років, не приховує свого задоволення, розповідаючи нам про успіхи громади.
- Ви хочете дізнатися про секрети наших досягнень? - посміхається міський голова. - Все дуже просто: щоб приносити користь місту і громаді, потрібно просто любити свою роботу. І намагатися, щоб усім жилося краще. Вся наша команда заточена на реалізацію реформ. І це не за вказівкою згори, ми почали займатися цим більше десяти років тому.
Дійсно, ще в 2007 році біляївці, одні з перших в Україні, розробили стратегічний план розвитку. Для цього залучили експертів, які допомогли вибрати найбільш перспективні напрямки. Одним з них став «зелений туризм» - сектор туристичної індустрії, орієнтований на використання місцевих природних, культурно-історичних та інших ресурсів.
Починали фактично з нуля. Місцеві підприємці пропозиції включитися до цього проекту спершу зустріли вороже, вони не вірили в його перспективу і не бачали в тому своєї вигоди. З ними довелося в повному розумінні слова повозитися - запрошувати на семінари,, демонструвати розрахунки, переконувати тим, чому єдино вірять бізнесмени, - цифрами. Зараз же на території ОТГ діють готель та хостел «Супутник», садиба «Лагуна», комплекси відпочинку «Саф’яни» та «Гармонія», рекреаційний комплекс «Три Карася» та гостьовий будинок «Пристань», а ще діє інформаційно-туристичний Візит-центр «Дністер», який забезпечує туристів інформацією та консультаційними послугами. Часом трапляється, що для туристів і відпочиваючих не вистачає місць, настільки привабливі створено для них умови.
Концепція «зеленого туризму» змусила керівництво впритул зайнятися вирішенням такої проблеми, як перебої з водою. Зараз вода подається в будинки жителів ОТГ цілодобово, а її якість забезпечують очисні споруди. Окрім того, в громаді дієпрограма «Питна вода», за якою замінили більшість старих труб.
- Завдяки цьому, - каже Юрій Вопіловський, керівник КП «Біляївський водоканал», - вдалося утримувати тариф, не погіршуючи якість надання послуги. Більше того, коли до Біляївки приєдналися села Майори та Повстанське, де тариф був вищий, міська рада відремонтувала та оснастила енергозберігаючими технологіями їхню водопостачальну станцію, і таким чином вдалося для цих сіл понизити тариф до біляївського.
Незважаючи на перші успіхи об'єднаної громади, перед нею стоїть ще чимало проблем, які потребують вирішення. Одне з найбільш гострих питань - брак робочих місць. Тому такуувагу в Біляївськії ОТГ приділяють залученню інвесторів.
- У нашої громади є інвестиційний паспорт, - розповідає Михайло Бухтіяров. - Маємо декілька проектів, які вжерозпочали. Один з них - будівництво сироварні в Повстанському. Це проект грантовий. Всі пропозиції
Міський голова Біляївки Михайло Бухтіяров, який перебуває на цій посаді більше 13 років, не приховує свого задоволення, розповідаючи нам про успіхи громади.
- Ви хочете дізнатися про секрети наших досягнень? - посміхається міський голова. - Все дуже просто: щоб приносити користь місту і громаді, потрібно просто любити свою роботу. І намагатися, щоб усім жилося краще. Вся наша команда заточена на реалізацію реформ. І це не за вказівкою згори, ми почали займатися цим більше десяти років тому.
Дійсно, ще в 2007 році біляївці, одні з перших в Україні, розробили стратегічний план розвитку. Для цього залучили експертів, які допомогли вибрати найбільш перспективні напрямки. Одним з них став «зелений туризм» - сектор туристичної індустрії, орієнтований на використання місцевих природних, культурно-історичних та інших ресурсів.
Починали фактично з нуля. Місцеві підприємці пропозиції включитися до цього проекту спершу зустріли вороже, вони не вірили в його перспективу і не бачали в тому своєї вигоди. З ними довелося в повному розумінні слова повозитися - запрошувати на семінари,, демонструвати розрахунки, переконувати тим, чому єдино вірять бізнесмени, - цифрами. Зараз же на території ОТГ діють готель та хостел «Супутник», садиба «Лагуна», комплекси відпочинку «Саф’яни» та «Гармонія», рекреаційний комплекс «Три Карася» та гостьовий будинок «Пристань», а ще діє інформаційно-туристичний Візит-центр «Дністер», який забезпечує туристів інформацією та консультаційними послугами. Часом трапляється, що для туристів і відпочиваючих не вистачає місць, настільки привабливі створено для них умови.
Концепція «зеленого туризму» змусила керівництво впритул зайнятися вирішенням такої проблеми, як перебої з водою. Зараз вода подається в будинки жителів ОТГ цілодобово, а її якість забезпечують очисні споруди. Окрім того, в громаді дієпрограма «Питна вода», за якою замінили більшість старих труб.
- Завдяки цьому, - каже Юрій Вопіловський, керівник КП «Біляївський водоканал», - вдалося утримувати тариф, не погіршуючи якість надання послуги. Більше того, коли до Біляївки приєдналися села Майори та Повстанське, де тариф був вищий, міська рада відремонтувала та оснастила енергозберігаючими технологіями їхню водопостачальну станцію, і таким чином вдалося для цих сіл понизити тариф до біляївського.
Незважаючи на перші успіхи об'єднаної громади, перед нею стоїть ще чимало проблем, які потребують вирішення. Одне з найбільш гострих питань - брак робочих місць. Тому такуувагу в Біляївськії ОТГ приділяють залученню інвесторів.
- У нашої громади є інвестиційний паспорт, - розповідає Михайло Бухтіяров. - Маємо декілька проектів, які вжерозпочали. Один з них - будівництво сироварні в Повстанському. Це проект грантовий. Всі пропозиції
готувала міська рада, але він - для людей, для жителів Майорів, які є власниками крупної рогатої худоби, для Повстанського, де будуть створені робочі місця.
Ще декілька проектів поки що знаходяться у стадїх обговорення. З них намагаються обрати якнайкращі, з максимальним коефіцієнтом корисної дії. Тому шукають таких інвесторів, щоб поставили виробництво. А це значить: для громади - більше робочих місць, а для бюджету - постійні прибутки, а не лише плата за землю.
Щоб вирішити питання функціонування міста і села, краще враховувати інтереси окремих громад, що входять до Біляївської ОТГ, тут розробили та ухвалили Стратегію розвитку громади на 2017-2020 роки. У цьому значну допомогу надали експерти з Всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Ще декілька проектів поки що знаходяться у стадїх обговорення. З них намагаються обрати якнайкращі, з максимальним коефіцієнтом корисної дії. Тому шукають таких інвесторів, щоб поставили виробництво. А це значить: для громади - більше робочих місць, а для бюджету - постійні прибутки, а не лише плата за землю.
Щоб вирішити питання функціонування міста і села, краще враховувати інтереси окремих громад, що входять до Біляївської ОТГ, тут розробили та ухвалили Стратегію розвитку громади на 2017-2020 роки. У цьому значну допомогу надали експерти з Всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
- Приклад Біляївської громади, – вважає керівник Аналітичного центру Асоціації Андрій Крупник, – свідчитьпро те, що завдяки залученню небайдужих громадян до життясвого міста та села можна реально змінити ситуацію на краще. Експерти нашої організації на запрошення місцевогокерівництва проводили тут дискусії, тренінги, і ми бачили, який непідробний інтерес викликають нові ідеї, пропозиції. В таких проектах вирішальне значення мають активність, впевненість, цілеспрямованість і бажання щось змінити. Плюс, зрозуміло, знання. Останній фактор, на жаль, далеко не завжди враховується реформаторами, що часто-густо призводить до провалу благих починань. А ось біляївці пішли єдино правильним шляхом: за допомогою експертів «сімразів відміряли», і лише розробивши чіткий план, почали діяти.
- Люди побачили результати децентралізації, повірили в неї і почали діяти, шукати шляхи вирішення проблем, – каже Михайло Бухтіяров.
А найбільшим успіхом він вважає те, що вдалося активізувати земляків, які відчули свою відповідальність за те, щовідбувається в громаді.
Музиківська громада працює над бюджетом участі
Бюджет участі – це механізм прямої демократії, який надає кожному громадянину можливість впливати на розподіл коштів місцевого бюджету. Для цього потрібно лише створити гарний проект, перемогти з ним у конкурсі та реалізувати цей проект у рамках запропонованого бюджету. Здавалося б все так просто, і дуже багато аргументів «за». Це і активізація жителів населених пунктів, і поява нових креативних об’єктів, і згуртування мешканців для вирішення великих та малих задач на території, де вони живуть. Але…
Зараз такий бюджет, який називають партиципаторним, активно впроваджується лише в 45 громадах, 23 з яких – обласні центри. Серед них і Музиківська об’єднана територіальна громада, де в цьому році вперше спробують залучити жителів ОТГ до участі в бюджетному і творчому процесі.
Серед об’єднаних територіальних громад області Музиківська (Білозерського району) вважається однією з кращих. ОТГ налічує 5 населених пунктів з майже 4 тисячами мешканців, а її площа перевищує 126 квадратних кілометрів.Попри те, що громада порівняно невелика, однак її інфраструктура доволі розгалужена: 2 школи, 2 дитсадки, 2 комунальних підприємства, 2 будинки культури, 3 бібліотеки. Сформовані органи самоорганізації населення, є фахівці, котрі працюють на розвиток громади та її інвестиційну привабливість. Все це завдяки генерації багатьох неординарних ідей та задумів, які втілює в життя сільська рада на чолі з Олександром Лейбзоном. У команді сільського голови 7 сертифікованих проектних менеджерів, у тому числі й він сам. Вони залучають у громаду унікальні інвестиційні проекти. Загальний річний бюджет ОТГ перевищує 18 мільйонів гривень.
Експертки з «Нової генерації» Оксана Глебушкіна та Ольга Жукова вже багато разів бували у Музиківці, тому добре знають секрети ефективної роботи з місцевими активістами. Вони обговорили у режимі брейн-шторма основні положення бюджету участі та алгоритм проходження всіх необхідних процедур для його затвердження.
Сільський голова, що приймав участь у бурхливому обговоренні, запевнив присутніх, що всі цікаві ідеї будуть обов’язково профінансовані, навіть якщо сума буде вищою за запропоновані 100 тисяч гривень. Домовились також, що допускається можливість співфінансування проекту, якщо його вартість виходить за граничні межі визначеної положенням про «Бюджет участі».
В більшості міст є поділ проектів на великі та малі, а також визначена кількість проектів. Але в Музиківці вирішили творчість людей не заганяти у вузькі рамки. На цьому наполягав сільський голова. Олександр Лейбзон заявив: «Хай подадуть цікаві пропозиції – ми все підтримаємо».
Експертка Ольга Жукова вважає, що процедура у бюджеті участі – це дуже важливо. Саме вона є контролюючим засобом та інструментом для реалізації проекту. Адже без вирішення процедурних питань бюджет участі може спрацювати лише один раз, а потім, як відпрацьована, пробна ідея піти у небуття. Тільки чіткий процедурний процес може закріпити ідею участі громадян у бюджетному процесі, і це стане для них звичною справою
Експертка Оксана Глебушкіна підняла питання щодо вікового цензу авторів конкурсних робіт. Враховуючи той фактор, що у Музиківці молодь, в основному, шкільного віку, вирішили, що якщо людина отримує ID-картку в 14 років, то і в конкурсі вона теж може взяти участь саме з 14 років. Мешканці Музиківки вирішили рівнятися на Миколаїв, де участь у партиципаторному бюджеті можуть взяти мешканці міста, які досягли 14 років.
Поговорили також про строки подачі ідей, голосування та реалізації проектів-переможців. Вирішено було створити календарний план, щоб комфортно працювати, звіряючись з таким планом. Також було вирішено, що кожний член комісії отримає теку з усім набором відповідних конкурсних документів, де також буде у наявності стратегічний план розвитку ОТГ та визначилися де і коли члени конкурсної комісії будуть працювати з авторами проектів.
Музиківка знаходиться зовсім недалеко від обласного центру, але Херсон – це єдиний обласний центр в якому не прийняли бюджет участі. Ще у 2016 році проект не підтримали 21 із 54 депутатів Херсонської міської ради. У минулому, 2017 році це питання серед херсонських депутатів навіть не підіймалося. Тож може маленька Музиківка, якщо успішно реалізує свій бюджет участі, підштовхне обласний центр до необхідності зробити, нарешті, крок назустріч городянам, та запропонувати їм теж використати цей механізм прямої демократії.
В Україні у 23 обласних центрах було подано 2479 проектів, з яких обрано 401 завдяки понад 512 тисячам голосів виборців. Зараз вони в стадії реалізації. Тепер черга маленької степової Музиківки.
Різні ОТГ, різні люди їх очолюють та формують порядок денний. Але те що ми побачили, каже - люди тут дбають про можливості земляків, іх розвиток. Ті, хто побоються змін вже можуть "спочивати", якість життя від реформ, коли саме в громаді стається випрацювання планів на життя, значно зросла від тих населених пунктів про які "опікуються" райради.
Вячеслав Головченко
Олександр Галяс
Ксенія Келеберда
Олександр Галяс
Ксенія Келеберда
Немає коментарів:
Дописати коментар