Шамани, матюкливі вірші, пивні ванни, жарти про смерть, намазані медом сідниці, зданий Донбас та повішені собаки — 2017-й, за яким ви не будете сумувати.
«Нехай усе погане лишиться в році, що минає», — одне з найпопулярніших новорічних побажань. У 2017 році є чому залишатися. За одинадцять місяців тележурналісти зуміли випустити 2608 сюжетів із порушенням стандартів (за грудень моніторинги ГО «Детектор медіа» ще тривають). Були серед них і піар, і «чорнуха», й замовчування, й відверті маніпуляції, й те, що взагалі складно назвати «сюжетом». Нижче — кращі з кращих 2017 року.Загалом матеріалів із порушеннями за рік: 2608 сюжетів. Нагадаємо, що йдеться виключно про вечірній прайм.
Кількість порушень по телеканалах: «Україна» — 972 порушень, «Інтер» — 905 порушень, «1+1» — 285 порушень, ICTV — 268 порушень, СТБ — 72 порушення, 5 канал — 54 порушення, «UA: Перший» — 29 порушень, «112» — 26 порушень.
Найбільше піарних сюжетів про себе отримали: Рінат Ахметов — 389 сюжетів, «Опозиційний блок» — 247 сюжетів, Сергій Каплін — 203 сюжети, Володимир Гройсман — 191 сюжет, Петро Порошенко — 184 сюжети.
Синхрон року
Мало яка проза може своєю образністю й лаконічністю змагатися з поезією. Як виявилося, це стосується й телевізійних синхронів. 13 березня телеканал «1+1» випустив сюжет із критикою СБУ за те, що служба буцімто «одних кришує, інших гнобить». У цьому матеріалі вистачало маніпуляцій та «ботання по фені», але один із місцевих синхронів виділився особливо. Армен Кечиян, підприємець, на якого буцімто тисне СБУ, прочитав в ефірі свій вірш:
В глухое логово укропов,
Сорвавшись с рыси на галоп,
Вломилась банда долбо#бов
С самосознанием амеб.
В стране кровавое ненастье,
В их мыслях обыск удалой.
Розслідування року
Що буде, якщо об’єднати знуджених журналістів, солідний бюджет, «Битву екстрасенсів» та натягнутий інформаційний привід? Очевидно, пошуки загиблого на початку 2015 року Віктора Януковича-молодшого. Телеканал ICTV вирушив на них перед роковинами трагедії, 19 лютого. Якщо у вас є 13 хвилин, ми дуже радимо вам подивитися цей сюжет: журналісти намагаються знайти сліди сина екс-президента у крамницях по дорозі до озера Байкал, підозрюють, що він міг зробити пластичну операцію в Канаді, роблять висновки про його таємне відвідування автосалону (лише за інтонацією менеджера) й, головне, звертаються до послуг шамана. «Білий шаман, він за легендою може бачити душі померлих, зараз він спробує дізнатися, чи справді помер Янукович-молодший», — заявляють у «Фактах» і показують магічний ритуал. Після нього Валентин Хагдаєв, представник роду Буян, племені Булагацького, підроду Хагдеошул, гілки Баргайтан, заявляє, що Янукович (спойлер) помер. Детальніше тут.
Стендап року
Відчуття того, що нічим хорошим це не закінчиться, з’являється одразу, коли дізнаєшся, куди кореспондентка ICTV Оксана Коваленко вирушила 29 липня. Пивний курорт «Медобори» на Тернопільщині лікує, за словами «Фактів», ледь не всі можливі хвороби й робить це, зокрема, за допомогою пивних ванн. Невідворотне сталося, й стендап Оксана Коваленко записала саме звідти. «Зняти стрес та оздоровитися можна так у пивній ванні. Готується вона з пива, дріжджів та води, особливо корисна для жінок. Сповільнює утворення зморшок. Для підсилення ефекту під час процедури лікарі радять випити живого нефільтрованого пива», — розповідає, лежачи в пивній ванній у купальнику, кореспондентка загальнонаціонального випуску новин. Після чого дістає з-за кадру повний келих пива.
Джерело інформації року
Транслювати в ефірі інформацію, яку спростували два роки тому і яку вигадав сепаратистський сайт? «Легко», — сказав «Інтер» і 12 серпня пустив в ефір Сергія Капліна, щоби той на всю країну заявив, що його політичний опонент Ілля Кива хворий на шизофренію. Цю інформацію народний депутат підтвердив довідкою, яку, за словами журналістів, йому «предоставила Нацакадемия медицинских наук Украины». Щоправда, в самій Нацакадемії її достовірність спростували ще наприкінці 2015-го. Що ж до документів, які Каплін продемонстрував в ефірі, то, як і оригінальна новина про шизофренію, вони вперше з’явилися на сайті із промовистою назвою «Русская весна». Не помітити це дуже складно, адже заява про спростування хвороби, принаймні в нас, перша в Google. Тим не менше, лише в серпні «Інтер» повідомив про це ще тричі.
Жарт року
«Відбулася офіційна зустріч ватажків бойовиків Михайла Толстих на позивний Ґіві із ватажком бойовиків Арсеном Павловим на позивний Моторола. Початок був доволі вибуховий. О 6:12 ранку. Сама ж зустріч минула в доволі теплій атмосфері — кабінет вигорів вщент», — так 8 лютого ведучий 5-го каналу Віталій Гайдукевич повідомив про смерть одного з командирів бойовиків «ДНР», якого підірвали у власному кабінеті. Подальша тематична начитка ведучого звучить аналогічно та порушує всі журналістські стандарти, але — це однозначно найбільш разючий жарт в українських новинах 2017 року.
Лайфхак року
«Як змусити чоловіка не лише розважитися, а й оженити його на собі?», — поставилизапитання на «1+1» 14 серпня, але так і не знайшли адекватної відповіді. Дівчатам, щоб зустріти своє кохання, радять: ходити в чоловічих капцях, виставляти намазані медом сідниці у вікно, сідати голими в калюжі, зображати статеві акти в полях та качати статеві м’язи. Окреме захоплення викликає також сексизм сюжету, адже в ньому жінок позиціювали тільки як об’єктів, а чоловіків — як суб’єктів вибору. І, звісно, — представлення однієї з коментаторок: «Галю, тобі вже 26, чому ти заміж не йдеш? Ой, мамо, не знаю, всі пробують, хвалять, а ніхто не бере". Римі 28, і така сама ситуація».
Похорон року
Із незрозумілих науці причин українські тележурналісти дуже люблять знімати похорони (ось, ось, ось). Причому не лише ті, на які їх запросили, а й таємні. Саме таким мало бути прощання з убивцею депутата Держдуми Дениса Вороненкова 28 березня. «Похорон родичі організували в умовах секретності на маленькому цвинтарі [...] Щойно вони побачили камери, кинулися навтіки, ховаючи обличчя», — розповідали, попри журналістську та загальнолюдську етику, на «1+1». До знімальної групи телеканалу долучилися також «Інтер», «112» та «UA: Перший». У сюжетах деяких із них видно, як близькі загиблого фактично біжать із похорон, поки їх наздоганяють телевізійники. Детальніше тут.
Порушення анонімності року
Розголошення персональних даних героїв сюжетів — це навіть не помилка для українських тележурналістів, а радше професійна хвороба. «1+1», наприклад, оприлюднив ім’я, фото й адресу доньки луганського псевдоміністра МВС Ігоря Корнета, після чого дівчина «розчинилася в повітрі». Раніше цей же телеканал розповідав «ексклюзивні подробиці» сімейного життя постраждалої від вибуху в Києві. Тим не менше, в останній момент телеканал «Україна» вирвав перемогу в колег, випустивши 7 грудня матеріал про ймовірне відкриття справи проти автошколи, де навчалася одна з підозрюваних у харківському ДТП Олена Зайцева. Директорка закладу, даючи коментар стосовно справи, попросила журналістів приховати своє обличчя, адже їй постійно погрожують. Журналісти так і зробили: приховали обличчя жінки... та вказали знизу її повне ім’я.
Релігійний сюжет року
Українські тележурналісти досить рідко, крім релігійних свят, згадують про життя церкви. Тим не менше, коли все ж згадують, MediaSapiens регулярно додається роботи (в ім’я отця, і сина, і святого духа, амінь). Найвеселішими тематичними сюжетами року стали матеріали «Інтера» (25 серпня) та «України» (26 серпня) про день народження митрополита Бориспільського та Броварського Антонія. Не відкладаючи справу в довгий ящик, «Подробности» розпочинають сюжет коментарем, в якому священника порівнюють із Ісусом: «Митрополиту Антонію день народження, ювілей 50 років. І свято, радість. Пасха. Втора Пасха в нас сьогодні». Далі лунає ще більше компліментів на його користь, у тому числі й від Вадима Новинського, члена «Опозиційного блоку». Сюжет дивує на лише своїм існуванням та гіперболами, а й тим, що саме через буцімто співучасть у злочині на користь митрополита Антонія (викрадення людини) із Вадима Новинського зняли депутатську недоторканність.
Піар року
За перемогу в цій категорії змагалася найбільша кількість сюжетів. Володимир Гройсман брав масштабом, МАУ — подвійними стандартами, Сергій Каплін — абсурдністю, Дмитро Добродомов — плагіатом, компанія Tedis — ігноруванням реальності. Але, на нашу суб’єктивну думку, найкращим піаром року заслуговує стати найбільш обурливий. «На коліні зі словами подяки», «привітав, стоячи на коліні», «навіть став на коліна», «перед одним из них даже преклонил колено», — із такими словами журналісти «1+1», ICTV та «Інтера» розповідали про Петра Порошенка 3 жовтня.
Свій подвиг Президент здійснив, вручаючи учаснику «Ігор нескорених» Орден за заслуги. Ігри нескорених — це міжнародні змагання, грубо кажучи, аналог Паралімпійських ігор для поранених військових. От тільки зі згаданих сюжетів ви про них нічого не дізнаєтеся: в новинах не було жодного коментаря спортсменів (!), не було історій про їхні військові та спортивні звершення, не було їхньої реакції на вручення нагород. Говорив лише Петро Порошенко. Вийшло, що з одного боку в кадрі були присутні люди, які втратили здоров’я, захищаючи країну, а потім тріумфували на міжнародних змаганнях, а з іншого — політик на коліні. І говорили журналісти лише про останнього.
Цитата року
Наших номінантів на перемогу в цій категорії можна описати так: «Ішов Каплінчерез Каплін, бачить: Каплін, Каплін, Каплін». Справді складно вибрати найкращу цитату політика за рік, тим паче, що до абсурдної критики й популізму на телебаченні вдавався не лише він. Але лише Сергій Каплін, народний депутат від Блоку Петра Порошенка (якого на «Інтері» в описуваному сюжеті 5 квітня назвали «опозиціонером»), зміг видати в ефір таке: «27 років Міжнародний валютний фонд ішов до своєї головної мети — почати продаж української землі. І сьогодні дано старт продажу української землі. Ми починаємо великий тур по всій державі, по всіх селах, по всіх містах, по всіх фабриках, заводах, які залишилися. Тур спрямований на мобілізацію українських громадян для боротьби проти Міжнародного валютного фонду».
Замовчування року
2017 рік приніс не лише нові зустрічі, а й прощання з маніпуляціями. «Інтер» займався чорним піаром Арсена Авакова майже три роки: тут міністра МВС звинувачували в підпалі телеканалу, називали «сукою», пропонували розстріляти. Але після затримання його сина Олександра перестали згадувати зовсім. Тобто, «Подробности» не випустили не лише жодного критичного, а й узагалі жодного сюжету про «справу рюкзаків». Немає таких повідомлень і на сайті теленовин. Безпрецедентне мовчання саме по собі, та ще й на фоні трирічної кампанії надихнуло нас зробити відеопрощання з чорним піаром Арсена Авакова.
#Зрада року
«Нині вже не видно близької перспективи повернення окупованих районів до складу України. [...] Донбас уже там. Нам залишається забрати у нелюдів полонених і осмислити нову реальність», — цю заяву на «1+1» зробили 19 березня, після того як РНБО ввела офіційну торгівельну блокаду ОРДЛО. Звісно, судити про #зраду по одній заяві було би надто гучно, тому ось іще одна, від цього ж «1+1» 12 лютого,коли телеканал розповідав про похорони терориста «Гіві»: «Уся ця так звана вистава у траурній Донецькій опері ще далека від свого фіналу. І Захарченко, і Плотницький точно це знають. Залишилося зрозуміти — чи готові ми прийняти додому такий Донбас». В обох заявах журналісти не лише розділяють Донбас та Україну, а й фактично зневірюються в поверненні контролю над цими територіями. 19 березня — бо «Донбас уже там». 12 лютого — бо ми можемо бути «не готові прийняти додому такий Донбас».
Кровожерливість року
Повішені на деревах собаки й собаки, що гризуть маленьких дітей, поки ті махають ручками й ніжками, коментарі місцевих, на кшталт цього: «У нього на руках повигризали м’ясо. Одні кістки позалишалися», та коментарі журналістів, на кшталт цього: «Їх люто гризли зубами, вони стікали кров’ю і помирали в страшенних муках».
Ці та інші речі були в ефірі «1+1» 15 січня, коли телеканал вирішив розповісти про проблему нападів собак на людей. Перші слова сюжету: «Журналісти приїхали не одразу. Кров на асфальті встигла потемніти. Дитяча кров». Узагалі, матеріал досить якісно подав засоби законодавчого рішення ситуації, але на тлі подібного аудіовізуального ряду собак хотілося просто здихатися. Як і телевізора.
Ложка меду
Проте, звісно, рік складався не лише з негативних сюжетів, і наприкінці такого сумного тексту хочеться відзначити трішки позитиву. На СТБ цього року вийшов чудовий спецпроект до річниці анексії Криму та сміливий сюжет про справу «Торнадо». Також телеканал щоп’ятниці наприкінці випуску згадував у «Хвилині мовчання» всіх загиблих протягом тижня бійців. На «1+1» вийшов хороший матеріал про фактично контрабандну торгівлю з ОРДЛО. «112» детально та якісно розповів глядачам про Вейшнорію — сепаратистське утворення, яке вигадали в рамках російсько-білоруських військових навчань. «UA: Перший» взагалі випускав одні з найкращих новин на телебаченні, зокрема, на тему судової реформи.
***
У 2018 році, незважаючи на старт президентської кампанії, яка, чомусь нам здається, перетворить випуски новин на джинсові фабрики, ми сподіваємося на позитивні речі. Що «1+1» Дід Мороз принесе прямо під ялинку етичний кодекс і телеканал нарешті залишить у спокої жовтий треш із реаліті-шоу. Що ICTV хтось подарує багато грошей і «Факти» перестануть знімати комерційні сюжети. Що всі українці стануть щасливими й Рінату Ахметову більше не доведеться допомагати їм, а «Україні» — щодня розповідати про це. Що «Інтер» нарешті перестане брехати собі й офіційно зробить ведучими «Подробностей» Сергія Капліна та Юрія Бойка. Що власник «112», ким би не він був, перестане соромитися й визнає телеканал. Що соціальні сюжети СТБ перестануть провокувати у глядача сльози. Що 5 канал зовсім зав’яже з політичним «паркетом». Що «UA: Перший» почнуть дивитися можновладці й дофінансують, нарешті, його. Коротше, з прийдешнім!
Ярослав Зубченко
Немає коментарів:
Дописати коментар