Взаємодія з молоддю - це не жарт

Вихідні у вересні "туго" набиті подіями. Хтось іде на весілля, хтось - ловити рибу, у когось - поспіли яблука та виноград, треба збирати. В Миколаєві цим уікендом проходив 13-й Форум МВМП "Молодіжна політика на регіональному та місцевому рівнях". Його останній день збігся по часу ще й з виборами в Німеччині. Центр громадських ініціатив (ЦеГрІн) проводив цей захід для мережі вільних місцевих політиків, тому держслужбовці перемішалися на ньому з громадськими активістами, підприємцями та співробітниками місцевого самоврядування. Всіх зібрала цікавість до того, як залучати молодь до дієвих практик. Німецький ліберальний фонд Фрідріха Наумана за Свободу, який надав допомогу щодо проведення форуму, давно опікується молоддю. Чому?

В тій самій Європі вже зрозуміли, що відстороненість молодих людей від соціалізаціі, рано чи пізно погано закінчується. Вигідніше трохи вложити грошей у вільний час місцевої молоді, ніж потім - утримувати їх в тюрьмах,
чи лікарнях. В нашой державі не дуже це розуміють. І хоча, в назві одного із міністерств є слово "молодь", в деяких містах з бюджета на цю катергорію співграмодян витрачаються крихти. На молоді почали "економити" не зараз, а скоріше коли останні комсомольскі працівники посивіли, та пішли працювати у освіту. Але ж не всі молоді люди зараз навчаються у вишах. А ще менше, тільки 14-16% молодих людей беруть участь у діяльності різноманітних громадських організацій. Тобто хлопці та дівчата деякий час, після навчання у середній школі,  можуть навіть не спілкуватись з однолітками. А це - обертається відстороненістю. Соціальні моделі, які ще вчора в родині передавали від батьків/дідів до дітей, зараз не спрацьовують. Тому сприяв також переїзд великої кількості сільскої молоді в міста, за роботою. 

Сьогодні, на форумі це наголошували не один раз, найважливішою справою в молодіжній роботі залишається створення молодіжних центрів. Де можно не тільки навчатись, але й працювати, використовуючі сучасні компьютерні та мережеві технології, а також проводити досуг, та емоційно розвиватись.

Ті громади, які вчасно зроблять такі осередки соціалізації - зможуть якось затримати молодь від еміграції. Але постає питання: хто зможе тут працювати? Міністерство Молоді та спорту разом з ПрООН розробило, та втілює програму "Молодіжний працівник", про яку участникам Форуму розповіла координатор Аня Острікова. Мабуть, з'являтися нові? 

В Миколаєві вже другий рік працює філія Української Академії Лідерства, де побували делегати, та познайомились зі студентами та сучасним, альтернативним учбово-виховним процесом. Взагалі, під час панелей, та дискусій форуму все четкіше крісталізовался висновок, що різномаїття думок дає шанс більшій кількості людей. Чому в одному місті, наприклад в Миколаєві 30-річний міський голова, а в більшості громад - сивочола людина? Так завжди було, кажуть. Але в ці самі дні, навіть відомий китайський міліардер звернувся через Фейсбук до загалу: Досить готувати дітей до роботи на заводі!

В Україні, де зазвичай мало молоді ходить на вибори депутатів, парадигму розвитку в результаті формують старші люди. Це й призводить до цивілізаційного конфлікту, який закінчується майданом та революцієй! Зрозуміло, чому важливо займатись молодіжною політикою? 

Молоді не байдуже в якому світі завтра жити. В неї зазвичай немає практики налагодження співраці сьогдні, в тому числі з владою. Комунікаціям не вчать у школі. Партії дуже обережно, або грайливо розбудовують молодіжну роботу. Складається, що політику в нашій державі роблять дуже втомлені, надломлені люди. А драйв молоді - десь втрачається в клубах, горах, островах. Чому? Бо немає взаємодії. Замало модерну, який зазвичай несе молодість.

Не вірете мені?

Згадайте, коли в вас був в останній раз досвід спільної праці (проекту) з людиною молодше/старше за вас в два(!) рази?

Запитайте в гугла де найближчий молодіжний центр, та сходіть - познайомтесь. Взаємодія нам ще стане в нагоді.

В.Головченко