До 24-ї річниці Коледжу преси та телебачення в Миколаєві відбувся Media Forum Mykolaiv. Захід було присвячено питанням безпеки журналістів.
Гліб Головченко, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення: «Протягом чотирьох років кожного року під час форуму ми збирали разом журналістів, владу, бізнеси та громадських активістів задля того, щоб вони мали змогу поспілкуватися, вийти на діалог, в прямому ефірі телеканалу TAK TV обговорити всі проблемні питання, з якими вони стикаються під час роботи один з одним. Однак, з часів Революції Гідності та початку агресії Росії ми побачили, що важливим є не тільки діалог між журналістами та сторонами трикутника громадянського суспільства, але й забезпечення безпеки журналістів – правової та фізичної. Завдяки партнерству з Національною спілкою журналістів України ми змогли залучити до нашого форуму фахівців Європейської Федерації Журналістів, Офісу представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та Офісу Ради Європи в Україні».
За 228 років історії Миколаєва вперше такий потужний інформаційний «десант» відвідав
місто.
Під час Форуму відбулася регіональна дискусія щодо безпеки журналістів. На сьогодні дана тема є актуальною і для Миколаївщини. Адже лише за кілька останніх місяці в області було два гучних скандали щодо перешкоджання журналістській діяльності та фізичної агресії проти журналістів.
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України: «Національна спілка журналістів України є найбільшим журналістським об’єднанням в Україні. Ми налічуємо в своїх лава 19 тисяч членів і, відповідно, у нас постійно проходять дискусії в журналістському середовищі… Ми постійно обговорюємо на що має бути орієнтована робота нашої організації. І, відповідно, пріоритет № 1, схвалений всіма – і з’їздом, і правлінням, і підтверджується на наших всіх заходах, - це захист прав журналістів та питання фізичної безпеки та боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. Сьогодні кожен журналіст фактично вимагає належного рівня фізичної безпеки з тим, щоб безпосередньо він розумів, що виходить він вранці на роботу – що він повернеться ввечері неушкодженим, його права не будуть порушені, мікрофони ніхто не буде видирати, ніхто не буде кидатись на нього, а у випадку, якщо трапляється якесь грубе перешкоджання журналістській діяльності, то буде проведено оперативне ефективне розслідування та покарання винних за злочин».
Сергій Томіленко також відзначив, що Спілка журналістів України не тільки надає юридичну допомогу журналістам, але й використовує інструменти публічності задля привернення уваги до випадків порушення прав журналістів. «Ми робили ревізію справ нападів на журналістів в часи Євромайдану, це кінець листопаду 2013 року – лютий 2014 року. За нашими зведеними даними був 271 випадок фізичної агресії до журналістів. З цих 271 випадку ми не маємо жодного прецеденту належного розслідування і покарання. На сьогодні ми спілкувалися десь з сотнею журналістів, і вони розповідають свою історію безкарності. Фактично ми говоримо про те, що є кадри, і вони фіксуються у суспільстві, тобто кадри закривавлених журналістів, або кадри, де їх штовхають, але чи є ті кадри і ті картинки, де ми говоримо, що от покарали, от відбулося належне розслідування. Звичайно, реєструються провадження, здійснюється певна робота, але ми хочемо, щоб ця робота була не імітацією, а вона мала належний результат», - зазначив під час відкриття Форуму голова НСЖУ. На думку Сергія Томіленка, «оновлена прокуратура виводить з-під відповідальності тих самих міліціонерів, які били журналістів, або дає їм якусь найменшу статтю кримінального кодексу. А пізніше дають якісь можливості відійти від відповідальності. Ми не політизуємо питання прав журналістів. Нам не важливо, яке прізвище Президента, які парламентські сили у Верховній Раді, чи ці парламентські сили мають якісь зв’язки з Міністерством внутрішніх справ, з Генеральною Прокуратурою, з СБУ, або взагалі з владою. Ми просто говоримо, що якщо порушенні права журналістів – проведіть ефективне розслідування і покарайте винних. І якщо ми будемо мати такі прецеденти покарання, то тоді кожен журналіст в Миколаєві, в Херсоні, в Одесі і загалом по Україні, він буде «озброюватись», а якщо буде безкарність – то вона далі буде провокувати безкарність. І чому ці провокації є – ми зараз готуємо і будемо у вересні презентувати індекс фізичної безпеки Національної спілки журналістів України. Ми найбільша журналістська організація. У нас є наші обласні організації в кожному регіоні і зараз ми опрацьовуємо всю інформацію, яка стосується фізичної агресії і прикладів нападів застосування сили».
За підсумками 8 місяців 2017 року НСЖУ виявила щонайменше 50 випадків фізичної агресії, які підтверджені. «Зараз ми закінчуємо безпосередній контакт з кожним постраждалим журналістом з тим, щоб отримати його історію звернення до правоохоронних органів, де ці заяви, де ці експертизи. Але на сьогоднішній момент ми вважаємо, що все одно така кількість – це небезпечно. Ми отримуємо ці сигнали на різному рівні і ми не звинувачуємо, наприклад, що нова поліція б’є журналістів, або влада дає якісь вказівки – всі йдіть і бийте журналістів. Але ми говоримо, що загалом низький рівень культури сприйняття журналістів. Ми отримуємо тоді на будь-якому рівні, що хтось може виштовхати з магазину, чи водій маршрутки в Миколаєві побив журналіста, який почав цікавитися темою громадського перевезення Юрія Коваленка, чи у вас дозволили собі розпустити руки до журналіста телеканалу Інтер в кулуарах ваших органів влади. Ми дивимось наскільки одразу іде спроба там сказати, що це не охоронець губернатора, що це якась зайва людина. Тобто ми бачимо, що на сьогодні відсутня культура визнання своїх помилок або причетності», - наголосив голова Спілки.
Нагадав Сергій Томіленко і про трагічний інцидент, який стався під час військових навчань у Кривому Розі з одним з операторів: «Цей оператор знерухомлений лежить в реанімації. Спочатку в Кривому Розі, потім в Дніпрі. І ми ставимо питання, і родина ставить питання, і редакція – хто поставить на ноги цього хлопця, цього журналіста? Для нас очевидно хто – має Міністерство оборони взяти відповідальність за лікування…Тільки через публічний тиск, звернення наше і всієї журналістської спільноти до Міністерства оборони ми домоглися, і тут я хочу сказати, що особисто Міністр оборони продемонстрував, що таке офіцерська гідність і він продемонстрував наскільки нетипово в Україні визнаються помилки і береться відповідальність за наслідки. Бо дійсно, він зустрівся внаслідок наших звернень, він спочатку запросив дружину до себе, він дав вказівку включити військових нейрохірургів. Вони провели діагностику, було залучено військову авіацію. Його забрали в госпіталь військовий у Львові і найкращі нейрохірурги системи оборони провели операцію і він зараз вже знаходиться на певній реабілітації у військовому госпіталі у Львові і Міністр оборони особисто провідав цього журналіста. Це приклад, як треба реагувати, коли трапляється якась ситуація і це певний сигнал, що все-таки журналіста не залишають сам на сам. Але нажаль такий випадок не є показовим. І в нас здебільшого все одно нападники намагаються відійти від відповідальності…».
Як повідомив Сергій Томіленко під час Форуму, найближчим часом, завдяки підтримці Комітету Верховної ради України з питань свободи слова, на 1 листопада планується проведення парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів в Україні. «Ми не говоримо про те, що журналісти – це якась особлива каста і що не потрібно розслідувати злочини проти інших громадян. Ми говоримо про те, що оскільки журналісти зазнають переслідувань або зазнають нападів через свою роботу, через те, що він в інтересах громадян висвітлює або бореться з корупцією, або інше, - то очевидно, що держава, суспільство, має захистити журналіста».
Про занепокоєння міжнародної спільноти щодо високого рівня агресії по відношенню до журналістів в Україні під час Форуму зазначив і АйдарБотагаров, радник Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ: «Протягом усіх цих років Представник неодноразово відвідував усі регіони ОБСЄ. Проводив діалоги з журналістами, з представника державних органів. І звичайно пріоритетом є робота журналістів в безпечному середовищі. У зв'язку з цим пильна увага приділяється Україні в останні 4 роки, так як дуже багато було зафіксовано порушень їх прав. Неодноразово приїжджали ми в регіони України, відвідували Харків, Сімферополь, Одесу… Були зафіксовані численні порушення прав журналістів, були напади на редакції, були напади на інфраструктуру самих засобів масової інформації, вже не кажучи про вбивства журналістів і одним з останніх яскравих прикладів є вбивство Павла Шеремета в Києві. І в зв'язку з цим Представник постійно піднімає ці питання на міжнародному рівні, постійно стежить за тим, як йде хід розслідувань цих злочинів і, звичайно ж, не в останню чергу нагадує державним органам, що це їх відповідальність у забезпеченні безпеки журналістів і в створенні умов для їх роботи. Користуючись тим, що ми працюємо на міжурядовому рівні з міжнародними організаціями, ми звичайно ж теж намагаємося ці питання обговорювати разом з колегами з Міжнародної Федерації Журналістів, з Європейською Федерацією Журналістів, з численними іншими неурядовими організаціями. Хочеться відзначити, що питання досить актуальне, що воно постійно знаходиться у фокусі міжурядових консультацій і в зв'язку з цим ми, перебуваючи поза регіоном, велику увагу приділяємо співробітництву як з місцевими журналістськими організаціями, в даному випадку з Національною спілкою журналістів України, з такими неурядовими організаціями як інститут Масової Інформації, який також фіксує численні порушення і безпосередньо з самими журналістами через особисті контакти».
На думку Гліба Головченка, секретаря НСЖУ, директора Коледжу преси та телебачення, питання безпеки журналістів та професійних стандартів є нерозривно пов’язаними один з одним, адже, чи вищі професійні стандарти журналістів, тим частіше вони можуть йти врозріз з баченням об’єктивності та неупередженості політиків, силовиків і, навіть, простих громадян, а це в свою чергу може наражати журналістів на небезпеку. «В Коледжі преси та телебачення ми завжди приділяємо велику увагу питанню професійних стандартів. Але все частіше почали стикатися з тим, що батьки бояться віддавати своїх дітей до журналістики, адже все частіше вони дізнаються про ті чи інші випадки агресії по відношенню до журналістів. Тож сьогодні можна говорити про те, що в навчальних закладах одночасно із питаннями професійних стандартів потрібно говорити і про питання безпеки, і не тільки фізичної, але й правової, цифрової. Адже злами баз даних журналістів, кібератаки на редакції – це теж засоби тиску, про які потрібно говорити і які потрібно попереджати. В розвинутому суспільстві безпека журналістів – це лакмус «здоров’я» демократичної країни».
Під час Форуму експертам Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та Європейської Федерації Журналістів було також представлено проект Міжнародного Медіа Центру, який покликаний перетворити Миколаїв в інформаційний форпост Півдня України, проект Національного ТАК TV, який буде сприяти впровадженню медіа освіти в Україні та підготовці фахових спеціалістів для недійної галузі, а також проект Міжнародного конкурсу шкільних медіа, який є унікальним не тільки для України, але й для всього інформаційного простору світу. Кожен з проектів отримав позитивний відгук експертів.
Фото О.Сайковського.
Немає коментарів:
Дописати коментар