І це відбувається у той час, коли найуспішніші країни світу, такі як: США, країни ЄС, Сінгапур, Ізраїль тощо реформу освіти виносять на перше місце.
Оскільки «боротьба за мізки» – це є пріоритет для країн, які прагнуть розвиватись.
Вже декілька десятиліть у провідних країнах світу, до речі, як і в міжнародних корпораціях, існує тренд: людські (нематеріальні) активи важливіші за матеріальні.
Не секрет, що наприкінці минулого століття, вартість одного з найкоштовніших брендів світу Coca Cola складала на 80% із матеріальних активів і тільки 20% із не матеріальних. Сьогодні це співвідношення кардинально змінилось: вартість матеріальних активів складає лише 30%, а не матеріальних – 70% цього бренду. Таку ситуацію можна побачити і на рівні провідних держав, в яких існує тисячі освітніх програм, через які запрошують найкращих молодих громадян інших країн. Це дозволяє ставати лідерами та диктувати свої принципи у світі вже сьогодні та впевнено дивитись у майбутнє.
Ви тільки придивіться, скільки в Україні за останні декілька років проводяться освітніх виставок навчальних закладів інших країн! Десятки щороку! І наші молоді люди все більше і більше дивляться «у той бік», виїжджаючи на навчання, більшість – залишаються за межами України назавжди.
Чому? Тому що молоді українці вважають існуючу систему освіти не ефективною та шукають кращого за кордоном. Не дивно, що лише 20% молоді не мають намірів залишити Україну – ці цифри наводить світовий лідер в галузі досліджень, компанія TNS.
Нещодавно, проректор КНУ ім. Т.Г. Шевченка, провідного вітчизняного вишу, під час презентації інноваційної освітньої технології для впровадження у навчальному процесі, яка була успішно заблокована найповажнішими (перш за все з точки зору віку) присутніми завідуючими кафедр, сказав їм: «Колеги, якщо ми так будемо ставитися до інновацій, то зовсім скоро у нас не буде студентів».
І після цього всього в Україні приймається рішення про при зупинку реформи освіти?
Ми дійсно розраховуємо колись залишити статус країни третього світу?
Тепер щодо грошей.
Наразі, за оцінками експертів, на ринку освіти у світі знаходиться близько $1,3-1,5 трлн.
Тому одне із основних завдань держави повинно стати створення сприятливих умов для залучення інвестицій у сферу освіти. Тоді питання $3 млрд., які стали офіційним шлагбаумом для реформи, взагалі не будуть проблемою.
І останнє: а точно проблема з грошима?
По-перше, ця сума необхідна не одразу, а поступово, протягом декількох років.
По-друге, для Реформи Майбутнього України, а реформу освіти можна назвати саме так, ця сума не повинна бути занадто великою платнею в принципі.
По-третє, частину цієї суми автори реформи, планували не витягати з бюджету, а перерозподілити ті кошти, які вже є, але зараз освоюються неефективно, запровадивши механізм «гроші ходять за дитиною». Але це повністю би зруйнувало відпрацьовану десятиліттями «вертикаль», у яку залучена велика кількість представників влади та «менеджерів від освіти» по всій країні.
Так яка ж насправді причина зупинки реформи освіти? Кожен має зробити власний висновок…
Що робити?
Безумовно не опускати руки: ні Міністерству освіти і науки, яке було автором даної реформи, ні вчителям, які дійсно прагнуть якісних змін, ні численним учням, студентам та їхнім батькам.
Оскільки зупинити інновації в Україні вже не можливо, вони будуть відбуватись і в освіті, але, вочевидь, переважно за межами «офіційних кабінетів».
Тому я закликаю нас всіх, хто має відношення до сфери освіти, об’єднатись і масово запроваджувати інноваційні освітні механізми, інструменти, проекти та методи.
Кожен з нас може на своєму місці внести неоціненний вклад в реформу освіти – у майбутнє України.
Давайте здійснимо справжню народну реформу!
Станіслав Куценко, голова Асоціації інноваційної та цифрової освіти
Немає коментарів: