«Ніжний вік» – це програма з п’яти бунтарських і чуттєвих фільмів про життя різних підлітків зі схожими проблемами. У цих стрічках лінійність поступового переходу від дитинства до юності, яка притаманна радянському кіно, дає збій. Таким чином, розкривається тема дорослішання на тлі історичних змін.
Перша стрічка ретроспективи – соціальна мелодрама режисера Марлена Хуцієва «Два Федори» (1958) стала одним із лідерів прокату – її переглянуло близько 20 мільйонів глядачів.Чорно-білий фільм, зйомки якого проходили в Одесі, розповідає про зламані долі дітей війни. Герої стрічки опиняються на перетині минулого – війни – та майбутнього – миру. Підтримуючи одне одного, вони знаходять сили розпочати нове життя.
«Довгі проводи» (1971)Кіри Муратової – фільм-призер Міжнародного кінофестивалю в Локарно – був знятий у 1971 році, однак через заборону радянською владою побачив світ лише в 1987-ому. У сімейній драмі розповідається про життя самотньої матері та її сина. Після поїздки хлопця до рідного батька, жінка помічає зміни в його поведінці. Згодом, дізнавшись про плани сина переїхати та почати самостійне життя, мати постає перед складним завданням – навчитися відпускати.
Музична комедія «Ар-хі-ме-ди» (1975) стала проривом для радянської молоді періоду “застою”. Чотири одесити змушені балансувати між двома професіями: нібито несерйозним музикуванням і хваленою працею на заводі. Бас-гітара, гітара, клавіши та барабани назавжди змінюють життя простих робітників. Історія успіху та пошуку свого місця в житті від режисера Олександра Павловського зібрала 26 мільйонів глядачів після виходу на екрани.
Драму режисера Михайла Бєлікова «Ніч коротка» (1981) подивилося близько 3,9 мільйонів глядачів лише за перші 12 місяців прокату. Дія фільму розгортається в повоєнні дні. Головний герой, чекаючи на повернення свого батька з фронту, потрапляє до поганої компанії. Відчуваючи брак чоловічої підтримки, хлопцю доводиться самому шукати відповіді на важливі для нього питання. Стрічка була відзначена на кінофестивалі в Мангаймі-Гайдельберзі.
Чуттєва драма від режисера Ігоря Мінаєва «Холодний березень» (1987) – зворушлива історія про директора училища та його вихованців – “важких підлітків”, які не бажають навчатися та мають проблеми із законом. Однак учитель бачить у підлітках людей зі складними долями, не захищених від зла та несправедливості. Стрічку показали в «Двотижневику режисерів» на Каннському кінофестивалі.
«Переоцінка цінностей і пошуки свого місця в житті відсувають радянську дидактику у фільмах на другий план. Стрічки шокують глядача оголеністю емоцій і пульсацією справжнього життя посеред монотонної радянської буденності», – говорить одна з кураторів програми Анна Онуфрієнко.
Нагадаємо: почесним гостем 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю, який пройде з 14 до 22 липня, стане голова правління Європейської кіноакадемії Аґнєшка Голланд.
Немає коментарів:
Дописати коментар