Третина кандидатів, які претендують на посаду суддів Вищої ради правосуддя, не є доброчесними. Такими виявилися результати аналізу досьє кандидатів, проведеного Рухом «ЧЕСНО» спільно з Центром протидії корупції та «Автомайданом» у рамках кампанії «ЧЕСНО.Фільтруй суд!». Кандидатів перевіряли на непричетність до сумнівних рішень, порушення прав людини, прозорість статків і відповідність стилю життя задекларованому майну, професійну компетентність, непричетність до корупційних діянь і відсутність порушень суддівської етики. «Ми проаналізували усіх 44 кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя і у 16 знайшли порушення даних критеріїв», – розповів Іван П’ятак, старший аналітик кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Інформацію активісти збирали виключно із відкритих джерел – реєстрів судових рішень, судового майна, реєстрів декларацій та авторитетних ЗМІ.
У 8 із 16 суддів стиль життя не відповідає задекларованим статкам
Як з’ясувалося, 20 суддів, які є кандидатами, одночасно беруть участь у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, і серед них є такі, які вже провалилися на першому іспиті. «Двоє не змогли набрати мінімального прохідного балу на першому письмовому тестуванні, у той час як 80% пройшли на наступний етап. Ми вважаємо, що це є свідченням професійної некомпетентності і такі кандидати не мали б стати членами ВРП», – зауважив Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права, співзасновник руху «ЧЕСНО».
Семеро кандидатів раніше ухвалювали сумнівні рішення, двоє причетні до порушення прав людини. Серед них – Олена Первушина, голова Голосіївського районного суду, який виносив багато рішень проти активістів Євромайдану, та суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Руслан Арсірій, який своїм рішенням дозволив не повернути у державну власність газові родовища, які були передані у приватну власність людям Януковича. «За даними минулих журналістських розслідувань відомо, що пан Арсірій приймав рішення, коли перебував за кордоном», – зазначила Катерина Будко, активістка «Автомайдану» і проекту «Просуд».
У 8 із 16 кандидатів, за результатами розслідувань активістів та журналістів, стиль життя не відповідає задекларованим статкам, або декларації є непрозорими. Це, наприклад, Оксана Епель, у якої виявили багато дорогих авто. У матері-пенсіонерки вищезазначеного Арсірія виявили елітний будинок у Конча-Заспі, найближчим часом оприлюднять фото- і відеоматеріали про нього. Суддя Костянтин Бабенко не пройшов спецперевірку до конкурсу на посаду судді Верховного Суду через незадеклароване авто. «Ми також виявили, що у неповнолітньої дочки пана Бабенка багато коштовних елітних квартир на Печерську, одна з них – площею більше 200 м², у його дружини – незадекларовані елітні компанії у Криму», – додала Катерина Будко.
У чорному списку також суддя Брянківського міського суду Луганської області Віталій Снєгірьов, якого Вища рада юстиції намагалась звільнити за порушення присяги ще у 2013 році. За результатами спецперевірки його не допустили до конкурсу на посаду судді Верховного Суду, через що він подав позов на Вищу кваліфікаційну комісію суддів.
Обрання сумнівних кандидатів до ВРП – загроза судовій реформі
Активісти зауважили, що 6 членів до Вищої ради правосуддя, яких обиратимуть 14-15 березня – це приблизно 1/3 її складу. Якщо у Вищу раду правосуддя потраплять недоброчесні судді, це ставить під загрозу судову реформу в цілому. «Навіть якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка зараз організовує конкурс на оновлення Верховного Суду, а далі буде оновлювати всю суддівську систему, виконає норму закону і всі публічні обіцянки щодо прозорості конкурсу, публікації робіт суддів, прямої трансляції – усе буде ідеально з боку ВККС, і пройдуть хороші судді, то Вища рада правосуддя може своїм рішенням викинути з конкурсу будь-кого з них», – наголосив Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. Він закликав суддів усвідомлювати відповідальність свого вибору на з’їзді. «Ми, активісти, вже зараз розуміємо, що суддівська система сама себе не може очистити. Суд із Насіровим показав, що ми можемо помилятися. Але обрання когось із цих 16 – аргумент на користь того, що легітимні способи очищення судової системи вичерпані. А це дуже небезпечно для країни, особливо – для країни у війні», – підкреслив він.
Тарас Шевченко нагадав, що ці недоброчесні судді-кандидати досі залишаються суддями у своїх судах, і про це також потрібно піднімати питання.
У 8 із 16 суддів стиль життя не відповідає задекларованим статкам
Як з’ясувалося, 20 суддів, які є кандидатами, одночасно беруть участь у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, і серед них є такі, які вже провалилися на першому іспиті. «Двоє не змогли набрати мінімального прохідного балу на першому письмовому тестуванні, у той час як 80% пройшли на наступний етап. Ми вважаємо, що це є свідченням професійної некомпетентності і такі кандидати не мали б стати членами ВРП», – зауважив Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права, співзасновник руху «ЧЕСНО».
Семеро кандидатів раніше ухвалювали сумнівні рішення, двоє причетні до порушення прав людини. Серед них – Олена Первушина, голова Голосіївського районного суду, який виносив багато рішень проти активістів Євромайдану, та суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Руслан Арсірій, який своїм рішенням дозволив не повернути у державну власність газові родовища, які були передані у приватну власність людям Януковича. «За даними минулих журналістських розслідувань відомо, що пан Арсірій приймав рішення, коли перебував за кордоном», – зазначила Катерина Будко, активістка «Автомайдану» і проекту «Просуд».
У 8 із 16 кандидатів, за результатами розслідувань активістів та журналістів, стиль життя не відповідає задекларованим статкам, або декларації є непрозорими. Це, наприклад, Оксана Епель, у якої виявили багато дорогих авто. У матері-пенсіонерки вищезазначеного Арсірія виявили елітний будинок у Конча-Заспі, найближчим часом оприлюднять фото- і відеоматеріали про нього. Суддя Костянтин Бабенко не пройшов спецперевірку до конкурсу на посаду судді Верховного Суду через незадеклароване авто. «Ми також виявили, що у неповнолітньої дочки пана Бабенка багато коштовних елітних квартир на Печерську, одна з них – площею більше 200 м², у його дружини – незадекларовані елітні компанії у Криму», – додала Катерина Будко.
У чорному списку також суддя Брянківського міського суду Луганської області Віталій Снєгірьов, якого Вища рада юстиції намагалась звільнити за порушення присяги ще у 2013 році. За результатами спецперевірки його не допустили до конкурсу на посаду судді Верховного Суду, через що він подав позов на Вищу кваліфікаційну комісію суддів.
Обрання сумнівних кандидатів до ВРП – загроза судовій реформі
Активісти зауважили, що 6 членів до Вищої ради правосуддя, яких обиратимуть 14-15 березня – це приблизно 1/3 її складу. Якщо у Вищу раду правосуддя потраплять недоброчесні судді, це ставить під загрозу судову реформу в цілому. «Навіть якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка зараз організовує конкурс на оновлення Верховного Суду, а далі буде оновлювати всю суддівську систему, виконає норму закону і всі публічні обіцянки щодо прозорості конкурсу, публікації робіт суддів, прямої трансляції – усе буде ідеально з боку ВККС, і пройдуть хороші судді, то Вища рада правосуддя може своїм рішенням викинути з конкурсу будь-кого з них», – наголосив Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. Він закликав суддів усвідомлювати відповідальність свого вибору на з’їзді. «Ми, активісти, вже зараз розуміємо, що суддівська система сама себе не може очистити. Суд із Насіровим показав, що ми можемо помилятися. Але обрання когось із цих 16 – аргумент на користь того, що легітимні способи очищення судової системи вичерпані. А це дуже небезпечно для країни, особливо – для країни у війні», – підкреслив він.
Тарас Шевченко нагадав, що ці недоброчесні судді-кандидати досі залишаються суддями у своїх судах, і про це також потрібно піднімати питання.
Український кризовий медіа центр
Немає коментарів:
Дописати коментар