Народився 19 березня 1974 року у селі Пилиповичі Новоград-Волинського району Житомирської області в інтелігентній родині: батько – інженер, мати – економіст. Закінчив місцеву школу. З дитинства був спортивним, добрим і працьовитим. Їздив на заробітки за кордон, працював на будівництві.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності в Києві, де був активним учасником Революції Гідності. Входив до сотні «Самооборони Євромайдану». Стояв на охороні барикади біля будівлі Національної Музичної Академії України імені П.І. Чайковського по вулиці Городецького № 1.
20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській внаслідок вогнепального поранення, куля снайпера влучила йому у грудну клітину, пошкодивши внутрішні органи. Зi слів очевидців, будучи тяжко пораненим, намагався врятувати життя iншого пораненого на вулиці Інститутській.
Рідні впізнали його тіло 28 лютого в морзі на Оранжерейній.
Похований у селі Пилиповичі Новоград-Волинського району Житомирської області.
Провести в останній путь героя Небесної Сотні прийшла не тільки громада села. До них приєдналися десятки городян – переважно учасники народних віче, активісти, які брали участь в акціях протесту. Поховальна процесія пройшла під національним та червоно-чорним прапорами, перев’язаними жалобними стрічками.
18-20 лютого 2014 року цепні пси Януковича, так звані «силовики», працівнички «правоохоронних органів» влаштували в Києві, в центрі Європейської столиці справжню бійню, відстріл мирних протестувальників, справжнє сафарі на людей. Вони відстрілювали людей, як тварин на полюванні. Як це можливо? І як можливо, що за три роки після цієї бійні жоден вбивця не покараний? Ні Божого суду, ні людського!
Господи, де Ти?
05 лютого 2017 року Грудініна Наталя Миколаївна/
Немає коментарів:
Дописати коментар