Загинув в Києві під час сутичок між мітингувальниками та беркутівцями 18 лютого 2014. Беркутівець проломив йому голову в районі потилиці, а добив влучним пострілом снайпер з даху. Тіло виявили в Будинку офіцерів.
Володимир Юрійович Кіщук народився 22 лютого 1956 року в селі Новгород Розівського району Запорізької області в родині колишніх політв'язнів, репресованих радянською владою. Невдовзі після його народження родина переїхала на батьківщину матері у селище міського типу Димер Вишгородського району Київської області. Жили дуже бідно, тому деякий час Володимир виховувався в дитячому будинку.
У 1964 році пішов до другого класу Димерської восьмирічної школи. Закінчивши вісім класів, вступив до Київського СПТУ, де здобув професію зварювальника. Проходив службу в лавах радянської армії в Білорусії, в танкових військах.
На час трагічних подій в Києві 2013-2014 року Володимир Кіщук проживав в Димері Київської області, але допомагав повсталим, часто відвозив на Майдан ліки та продукти.
18 лютого зранку прибув до Києва, до 14:00 з ним був зв'язок, старша донька розмовляла з ним по телефону. Володимир передзвонив з Майдану і був дуже щасливий, бо відстоював права українського народу. Після цього на дзвінки не відповідав. Близько 19:00 родина дізналась про загибель Володимира.
Кримінальне провадження за фактом загибелі Кіщука Володимира Юрійовича 22 лютого 1956 року народження не відкрите. Який саме підрозділ «Беркуту» чергував тоді біля Верховної Ради і бив людей так, що вбивав?
Чи мали право бійці «Беркуту» вбивати людей насмерть біля Верховної Ради 18 лютого 2014? В якому документі означене це право? Хто його підписав? Як прізвища цих «бійців»? Чи відкрите кримінальне провадження проти бійців «Беркуту», які 18 лютого 2014 року біля Верховної Ради вбивали людей?
Хто проломив Кіщуку голову?
Хто добив його влучним пострілом?
05 грудня 2016 року Грудініна Наталя Миколаївна
Володимир Юрійович Кіщук народився 22 лютого 1956 року в селі Новгород Розівського району Запорізької області в родині колишніх політв'язнів, репресованих радянською владою. Невдовзі після його народження родина переїхала на батьківщину матері у селище міського типу Димер Вишгородського району Київської області. Жили дуже бідно, тому деякий час Володимир виховувався в дитячому будинку.
У 1964 році пішов до другого класу Димерської восьмирічної школи. Закінчивши вісім класів, вступив до Київського СПТУ, де здобув професію зварювальника. Проходив службу в лавах радянської армії в Білорусії, в танкових військах.
На час трагічних подій в Києві 2013-2014 року Володимир Кіщук проживав в Димері Київської області, але допомагав повсталим, часто відвозив на Майдан ліки та продукти.
18 лютого зранку прибув до Києва, до 14:00 з ним був зв'язок, старша донька розмовляла з ним по телефону. Володимир передзвонив з Майдану і був дуже щасливий, бо відстоював права українського народу. Після цього на дзвінки не відповідав. Близько 19:00 родина дізналась про загибель Володимира.
Кримінальне провадження за фактом загибелі Кіщука Володимира Юрійовича 22 лютого 1956 року народження не відкрите. Який саме підрозділ «Беркуту» чергував тоді біля Верховної Ради і бив людей так, що вбивав?
Чи мали право бійці «Беркуту» вбивати людей насмерть біля Верховної Ради 18 лютого 2014? В якому документі означене це право? Хто його підписав? Як прізвища цих «бійців»? Чи відкрите кримінальне провадження проти бійців «Беркуту», які 18 лютого 2014 року біля Верховної Ради вбивали людей?
Хто проломив Кіщуку голову?
Хто добив його влучним пострілом?
05 грудня 2016 року Грудініна Наталя Миколаївна
Немає коментарів:
Дописати коментар