Як раптом розпочинається децентралізація. Що робити тим об'єднаним громадам, які створюються не в районому центрі? Де взяти хоча б якісь план розвитку?
Кажуть, будут розсилати!
Хто? Як? На яку адресу?
Не важливо.
До тих пір на Миколаівщіні сформована одна (1) об’єднана територіальна громада з центром в селі Куцуруб Очаківського району. Також місцевий офіс реформ анонсує створення 10—15 об’єднаних територіальних громад. Но коли це буде? Цілий рік з обласного рівня "спускали ціну указівку" мол: "один район - одна об'єднана тер.громада". Хто ж від себе "відпустить" повноваження та бюджет? Деякі глави РДА бачат себе вже на стільці голови ОТГ... Тепер, після
того, як заможні сільради стали трохи обізнаними, вони не згодні об'єднуватись з немічними малими райцентрами. А деякі, навіть поглядають у бік сусідніх областей, з якими вони межують. Арбузінська ОТГ навпроти "сама проситься до міста атомників Южноукраінськ". У місті гарна лікарня, та серйозні сервісні комунальні підприємства. В Миколаївському районі сільчане хочуть долучитись до містечка Ольшанського - великого заводу, якому вільна земля не завадить. Почали вивчати питання. Податків, які збирають від доходів громадян, на декілька громад в деяких районах не вистачить. Немає бізнесу по районах, активності економічної - кіт наплакав. І якщо на зарплати фахівцям РДА в таких районах, наприклад Веселінівському, трансфер надсилал центр, то ОТГ своїм виконавцям бере забовязання виплачувати зарплатню самостійно. І кого в степу за середню зарплатню вони зможуть найняти?
Звертаємось до однієї, другої ...
Якщо в питанні розмежування бюджетів та повноважень аж в 3-х степових майбутніх ОТГ на Миколаєвщіні з'явилась ясність, то як розвивати території, залучати інвестиції - згадки нема. Найвіддаленіший від Миколаєва Кривоозерській район ще до утворення ОТГ підписав з фондом розвитку Миколаєва договір про консалтинг в пошуку грантів. Але чим селянам допоможе відома імітуюча громадську активність кишенькова родинна установа з Миколєва, яку вже з обласного центру "видалили" за 170 км?! Розвиток, та залучення ресурсів на папері виглядають красиво, але що заважає робити це в місті Миколаєві?
Розподіл грантових ресурсів, як субгрантерів, яке практикували за часів "злочинної влади" в степу розпочинався, та закінчувався різними ремонтами та будівельними роботами. Ну там дах на лікарні новим шифером перекрити, чи вікна пластикові в школу встановити. По цінах ...в тричі вищих за ринкові. Але яке це інвестування в майбутнє, якщо в школі навчається тепер аж 7-8 учнів?!
Сьогодні села Миколаівщіни переживають не найкращі часи: постійної роботи немає, дозвілля вкрай обмежене і лише опосередковано пов’язане з культурним розвитком, люди бідні та виснажені від постійних поневірянь. Нова реформа децентралізації мала дати розвитку районів друге дихання, але ознак що це станеться - немає! Суб'єктів ділової активності в сільській місцевості не стає більше. Ніхто та ніщо не створює умов для росту надходжень від одного гектара пашні, чи пасовища. Огороди, та пасіки по деяких сілах - діковинки! Заробітки на ринках, та будівлях у місті, дуже часто - єдині шляхи заробітку. З ким об'єднуватись? Один аграрний барон з міста не бажає об'єднання двох, чи більше сільрад. І це теж - реалії нашого часу.
Стратегії немає, а значить - без компаса, та навігації в бурхливому морі. Мешканці Причерноморья не квапляться щось міняти. Кажуть в процесі навчимося як хозяйнувати самостійно без вказівки з області/району. Фейсбук сьогодні люблять в сільрадах. Почулось:
"Про децентралізацію щось чули, але воно далеко - не в нашому районі. Навіщо нам ті "рехворми", якщо від них одни нерви?"
В.Головченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар