Патріотичні екскурсії - запит часу

По містах Украіни тепер популярними стають екскурсії. Містянам, особливо молодим цікаво впізнавати простір навкруги. Але скільки українських патріотичних екскурсій відбувається? У самому Львові, які хочешь: австрійські, кавові, шоколадні, польські. А де український контекст? У добу декомунізації слушно вести розмову не проти, а за. Тож щоб повстали по всій державі Україна місцеві патріотичні екскурсії й з'явилась громадська ініціатива «Патріотичні екскурсії по Україні». Днями в Київському міському Будинку вчителя вона провела семінар для однодумців "Історичними місцями України".
Цей захід засвідчив, що незважаючи на трехсотлітню імперську практику "вимарування" українського світу з теренів Украіни, зникнення не сталось. Але й за 25 років незалежності буму історико-краєзнавчої роботи не видно. Поодинокі медіа та культурні діячи не утворили тренду на вивчення справжньої історії. Трохи просунулась сітуація, коли відомий політичний діяч Микола Томенко ініціював десять років тому акцію 7 чудес Украіни. Потім були збірки, альбоми світлин, відео нариси про найбільш яскраві куточки нашої держави ще й з історичними розвідками. Тож невипадково, що після революції гідності і під час чергового підйому національної свідомості поміж громадян став з'являться попит на історичну інформацію. Створення книг та фільмів потребує багато часу і коштів, а усні розповіді - найбільш оперативний жанр інформування. Екскурсії - це найкоротший шлях до свідомості сучасних українців.




В багатьох містах і містечках в різних краях Украіни зараз з'являються активісти цієї справи. Вони зустрілись, познайомились. Обмінялись досвідом та інформацією. Розповіли як роздивитись український контекст в Харкові, та Рівному, Житомірі, Таврійському степу та Черкаському краї, Маріуполі. Деякі екскурсії були більш цікаві та креативні, деяки страждали на схематичність та спиралися на міфи. Хоча хто сказав, що міфи не спирались при створенні на факти. Присутність та доповіді фахових істориків-дослідників весь час повертали ліриків та мрійників, при створенні екскурсій на землю, де вже почалась міфологізація сучасних героїв. Ці, та деякі інші "хвороби" цієї дуже важливої справи, не стануть на заваді патріотичному руху, якщо він буде поширюватись теренами всієї Украіни. Міністерство молоді та спорту, яке взяло патронат над цією громадською ініціативою, має ширше інформувати свої обласні підрозділи, щоб саме по областях з'являлись нові й нові патріотичні екскурсії на місцевому матеріалі. А для обміна досвідом та матеріалом корисним буде створення веб-сайту. Молоді українці сьогодні не тільки самі зацікавлені у створенні національно-патріотичного дискурсу у суспільстві, але й можуть докласти на це найбільше зусиль.


В.Головченко, учасник семінару "Історичними місцями України".