В Україні розпочинається масштабне скорочення держслужбовців

Декілька тисяч українських чиновників відповідно до нового закону "Про державну службу" з 1 травня втратять статус державного службовця. Що буде з цими людьми далі?


Працівники Національного банку України втратять статус державних службовців

На 260-тисячну армію українських державних службовців чекає скорочення. Перший його етап почнеться вже 1 травня, коли набуде чинності новий закон "Про державну службу".

Взагалі число держслужбовців планують зменшити до 150 тисяч осіб, які би професійно займалися розробкою та втіленням державної політики і отримували за це достойну зарплатню. "У нас є купа людей, які не повинні бути держслужбовцями, - бібліотекарі, водії, помічники, радники. Послуги, які вони надають, треба переводити на аутсорсинг. Ми бідна країна, ми не можемо собі дозволити обслуговуючий персонал у статусі держслужбовців", - сказала DW голова підкомітету з питань державної служби народна депутатка від фракції ВО "Батьківщина" Альона Шкрум. Разом із іншими депутатами вона пролобіювала у законі норму, яка передбачає серйозний конкурсний відбір людей, які претендують на статус державних службовців.

Хто і що втрачає?

Відповідно до нового закону, статус держслужбовця, по-перше, втратять ті чиновники, які потрапляють на держслужбу не за конкурсом, а за політичними квотами. Це заступники міністрів, голова та члени Рахунковоі палати, члени Центральної виборчої комісії, голова РНБО.

Також державними службовцями перестануть бути помічники народних депутатів, суддів, працівники Національного банку України, представники патронатної служби (помічники, радники, прес-секретарі), а також всі інші, хто виконує функції з обслуговування державного органу, зокрема бібліотекарі, комп'ютерники, бухгалтери. "Я в розпачі. Я працюю за такі мізерні гроші, а нас ще позбавляють надії на майбутнє - отримувати нормальну пенсію держслужбовця - та всіх соціальних плюсів, заради яких я прийшла сюди працювати сім років тому", - жаліється 48-річна Тамара, секретарка заступника голови держадміністрації одного з районів Києва.

Таких, як вона, в Україні декілька тисяч, і всі вони тримались за свою роботу лише через привілеї, які давав статус чиновника. "Працювати на державній службі людей мотивувало два фактори. По-перше, маючи 10- чи 20-річний стаж держслужбовця, вони отримували привілейовану пенсію у 80-90 відсотків від зарплати на останньому місці роботи. По-друге, це пільгове медичне забезпечення на кшталт обстеження в Феофанії чи відпочинку у санаторіях. Нам треба позбуватися цієї радянської спадщини", - констатує заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Разом зі статусом держслужбовця чиновники втратять усі ці привілеї. З 1 травня керівники мають повідомити їм про зміну умов праці. Потім у чиновників буде 60 днів, аби визначитися, що робити далі, - лишатися працювати або звільнятися. Весь цей час за ними зберігатимуться привілеї держслужбовців. При цьому у прикінцевих положеннях закону є пряма норма, що заробітна плата тих, хто захоче залишитись, не може бути меншою, ніж була за часів роботи на держслужбі. А право на привілейовані пенсії буде збережене за тими чиновниками, які на 1 травня 2016 року вже мали достатній пенсійний стаж, щоб вийти на пенсію.

Нові можливості

Експерти переконані, що втрата статусу державного службовця відкриває додаткові перспективи для людей, які залишаться працювати в органах влади."По-перше, ті, хто погодиться залишитися працювати на державу без статусу держслужбовця, не повинні будуть подавати обов'язкову декларацію про свої доходи та доходи родини. Також вони отримують можливість підробляти на інших роботах, вести бізнес, що заборонено держслужбовцю", - каже експерт групи з реформування публічної адміністрації Реанімаційного пакету реформ Микола Виговський.

Аналітики вказують на те, що позбавлення статусу держслужбовця великої армії чиновників фокусує реформу на людях, які готові професійно займатися державною службою. "Це дає можливість опікуватися, захищати від звільнення, навчати, підвищувати кваліфікацію посадовців, які тепер обиратимуться за конкурсом. Тоді, у разі реорганізації, політичних криз держава не втрачатиме цей людський ресурс, а держапарат стабільно і професійно виконуватиме свою роботу", - каже Тимощук.

Разом з тим, у законі не передбачено створення системи адаптації тих, хто втратить статус держслужбовця і через це звільниться. Їм доведеться поповнити лави безробітних. Це визнають ті, хто лобіював ухвалення цього закону. "У нас просто немає грошей, спеціальних програм і можливостей для перенавчання цих людей. Але ми змушені зробити цю болючу реформу і залишити на держслужбі тільки професійних і найкращих", - наполягає Шкрум.

Повернути назад

Багато кому не подобається перспектива втрати статусу держслужбовців. У Верховній Раді України вже зареєстровано два законопроекти. Один пропонує повернути цей статус помічникам суддів, інший - помічникам народних депутатів. "Це, насамперед, пов'язано з тим, що серед помічників-консультантів народних депутатів України багато високопрофесійних людей, які більшу частину свого життя віддали державній службі, тому необхідно дуже зважено поставитися до зняття з них цього статусу", - зазначається в записці законопроекту, авторами якого є група народних депутатів з "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту".

Лілія Гришко, Deutsche Welle