Попередити жертви серед журналістів

Журналістам не варто працювати без знань доврачебноі допомоги на конфліктах. Особливо під час бойових дій. Наш автор колись  вивчав початкові навички допомоги пораненим. Але під час останнього курсу Української миротворчої школи в Одесі с задоволенням його пройшов по-новому.  Досвід останніх 2-х років, коли десятка тисяч людей отримали пошкодження та поранення під час вуличних сутичок та бойових дій на Донбасі, каже що особливо журналістам вельме потрібно знати ази парамедицини. 70% поранень можуть бути летальними, якщо в перші 10-30 хвилин не надати першу допомогу.

Журналісти, можуть опинитись під час своєї роботи в зоні конфлікта. Стати жертвами ураження вибухів. І якщо в минулому році редакції надсилали своїх співробітників в зону АТО навіть без бронежилетів, та касок, то сьогодні потрібно укомплектувати редакції аптечками.

Зверніть увагу, що в них повинні бути сучасні венозні жгути для зупинки крові. Бачив та на собі застосовував сучасний американській жгут, та саморобний український. В чому різниця? Заокеанським бандажем навіть поранений в одну руку, здоровою може накласти бандаж та зупинити крововилив. А це вже - півділа для спасіння. Ну а пристосованим китайськім гумовим жгутом це робити одною рукою практично неможливо. Вот і вся різниця. Але - це може коштувати, і нажаль коштувало в 2014-15 роках життями багатьох українських солдат.

Я вже не кажу про сучасні бактеріцідні пов'язки, які прийняті на спорядження дійсно воюючих армій Ізраїля, та США. Ці засоби можуть реально на 5-6 годин "законсервувати" рану, та надати час на евакуацію пораненого до шпиталя, мінуя польови санбати.

Про це повинні знати усі "польові" журналісти. Обов'язкове навчання первинній меддопомоги - засіб турботи про людей. Ті редакції Украіни, де це розуміють вже організували такі навчання. Нажаль є інше ставлення до людей. Попередили!

С.Ліманов.