Опитування показують, що якість української медицини не задовольняє вимог миколаївців. Зокрема, так сказали 67% опитаних клієнтів клінік. А 65% переконані, що нашу охорону здоров’я безкоштовною не назвеш.Миколаївці відвідують лікарні не надто часто: у 78% випадків лише через хворобу чи крайню необхідність. Раз на квартал у миколаївські клініки приходить 9% опитаних пацієнтів, а раз на місяць — лише 13%. Якістю медичних послуг задоволена лише третина пацієнтів.
Миколаївці вимушені сплачувати в «благодійні» фонди (вони ж — лікарняні каси). З опитаних відвідувачів лікарень майже половина (49%) «залишили» у лікарні до 1000 грн. на рік, ще 13% — від 1000 до 2000 грн., приблизно стільки ж — до 4000 грн., і аж чверть опитаних — понад 5000 грн. за рік. Більше половини опитаних під час останнього візиту до лікарні витратили там 50 грн., а 10% — від 200 до 500 грн.
При цьому додатково 65% опитаних пацієнтів «дякують» лікарям. У більшості випадків — грошима (63%), цукерками (34%), квітами (14%) або подарунками (11%).
Найчастіше пацієнти миколаївських лікарень платять за здачу крові. У трійку «найпопулярніших» послуг увійшли також анестезія і фізіотерапія. Часто платять за УЗД і рентген, близько третини опитаних вказали, що сплачують за консультації та операції (крім анестезії).
Тому, законодавчо закріплене Конституцією право громадян на отримання безоплатної медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров'я не відповідає дійсності. Медицина вже давно є платною.
Переважна більшість громадян сплачує кошти до благодійних фондів при закладах охорони здоров'я. Громадяни хочуть принаймні отримувати інформацію, куди саме спрямовуються кошти, сплачені ними, як благодійні внески — так стверджує 52% опитаних пацієнтів лікарень. І сплачуючи добровільні пожертви до благодійних фондів, вони мають право отримувати якісні медичні послугу.
Під час дослідження було опитано 2000 респондентів методом анкетування відповідно до квотної вибірки за демографічним показником Миколаєва.
Інститут аналітики та адвокації діє у сфері моніторингу та аналізу стану розвитку різних сфер життя суспільства, для того щоб посилювати потенціал громадського сектору у впливі на формування політик місцевої влади і підвищувати рівень та значення участі неурядових організацій у прийнятті рішень органами влади.
Значна частина діяльності Інституту аналітики та адвокації полягає у тому, щоб досліджувати стан розвитку галузі охорони здоров’я та соціальної сфери, формувати практики підзвітності влади за результатами реалізації регіональних програм, а також – у протидії корупції на регіональному рівні.
Немає коментарів: