Незалежність України дала можливість знищити систему засобів агітації та пропаганди(ЗМАП), що була створена СРСР і мала антилюдські завдання та спрямованість.
Фактично всі «журналісти» були працівниками ідеологічних відділів та визнавалисяагітаторами та пропагандистами. В цьому була нелюдська геніальність тієї системи.
У 1991 році почалася ера терміну ЗМІ – засоби масової інформації. Цей термін повинен був позбавити її ідеологічного негативного забарвлення та розпочати роззброєння колосальної комуністичної системи задурювання населення.
Завдяки перебудові було створено передумови нових газет, нового телебачення, нового радіоі Україна скористалася цим шансом.
Але сьогодні, в 2015 році, ера ЗМІ повинна завершитися. Їм на зміну повинні прийти засоби масових комунікацій. Їхнім головним замовником повинен стати читач, слухач, глядач, а головною людиною в творчому процесі - РЕПОРТЕР. Його завдання - виконання соціальної функції забезпечення громадського контролю шляхом своєчасного он-лайн інформування у формі репортажів та звітів, а не творів та нарисів.
В умовах сучасного мультімедійного суспільства для реалізації цього завдання ми вперше маємо весь спектр масових комунікацій - від книжок, газет, кіно, радіо, телебачення до Інтернет засобів. Все це канали, завдяки яким народ отримує інформаційний продукт. Головна мета їхнього існування – інформаційна діяльність, тобто забезпечення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб та держави.
Рік тому Україна витримала найбільший виклик за всі часи існування нашої держави щодо свободи ЗМК та свободи слова. Так званні «диктаторські закони», що мали обмежити професійну діяльність журналістів, викликали вже навіть силовий спротив серед активної частини громадян. Вони ціною навіть свого життя відстоювали СВОБОДУ.
Революція Гідності - ось таким чином, суспільство забезпечило право медіа вільно говорити про все. Суспільство за це заплатило життям Небесної сотні! Але від того, як цим скористаються українські медіа та наші репортери залежить подальша довіра народу до ролі та функції медіа у демократичній країні. Ми не маємо права торгувати цією свободою та довірою оптом та вроздріб. Потрібно на всіх щаблях навчитися відстоювати свободу слова та свої професійні принципи, навіть в умовах війни.
Сьогодні в нас є всі необхідні інституції, які можуть не тільки зберігати, але і відстоювати свободу та незалежність наших засобів масових коммунікацій. Національна спілка журналістів України – найбільша творча організація українських журналістів. Незалежна медіа профспілка –професійна організація, яка готова відстоювати права журналістів та працівників медіа-засобів. Комісія з журналістської етики –орган саморегуляції, який готовий розглядати спірні моменти етичного характеру професійної діяльності медіа.
Кодекс професійної етики українського журналіста - єдиний для всіх організацій. Прийняття спільного тексту відбулося 18 листопада 2013 року, фактично напередодні РеволюціїГідності, а те, що серед постраждалих у Києві були також журналісти з різних країн, дало нам розуміння, що ми вже частина інформаційного світу. Тоді ж Україна приєдналася до Європейської федерації журналістів.
Ми продовжуємо розбудову нашої молодої галузі. Ми розуміємо, що незалежність держави вдалося відстояти не тільки зброєю, а й завдяки активній позиції українських журналістів, редакторів, продюсерів, медіа-менеджерів, власників. Вже у 18 раз буде проведено
Для наших колишніх сусідів по радянському табору їхня залежність від неправильного помилкового розуміння ролі газет, радіо, телебачення, а тим більше інтернет-видань, закінчилася відродженням засобів масової агітації, які виконують лише державне замовлення, ігноруючи інтереси суспільства та світової спільноти.
Ми створили нову наукову школу підготовки фахівців, але маємо розуміти, що російські радянські професори та доктори мають бажання домінувати і у наших наукових школах. Тому ми повинні якомога швидше позбавитися залишкових явищ та домовитися про широкомаштабне впровадження універсальних журналістських текстів замість застарілої «русской мантры про жанры».
Це буде найважча з реформ. Але в цьому ми розраховуємо на медіа-менеджерів, які повинні зрозуміти, що, згідно з професійними вимогами, вони повинні у 2015 році вимагати від своїх редакцій переходу на новини, думки та аналітичні матеріали.
Три методи збору інформації – інтерв’ю, спостереження та робота з документами. Обов’язково дві протилежні позиції для балансу наших інформаційних продуктів. Об’єктивно та неупередженно - це стандарт, який повинен бути обов’язковим для справжніхмедіа.
І люди ЧЕКАЮТЬ від нас активної розбудови громадянського суспільства, а не обслуговування великого капіталу олігархів або політичних кланів. ЗМК працює на суспільство, відстоюючи інтереси глядача, слухача, читача.
Цей шлях не є складним, але його треба обрати.
І обирати треба вже сьогодні!
Гліб Головченко, секретар Національної спілки журналістів України, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер телеканалу ТАК TV.
Біографічна довідка:
Головченко Гліб Олександрович – Секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер телеканалу ТАК TV, кандидат педагогічних наук.
Приніс першу замітку до газети у 6 років. В 16 років почав працювати в штаті молодіжної газети. В 1991 році стояв у витоків заснування газети «Вечерний Николаев», а потім – перших комерційних телеканалів Миколаєва (редактор служби новин телекомпанії "Телеком-1" (1992 рік), старший редактор телевізійної студії "Дзеркало" (1993 рік). В 1992 році став наймолодшим членом НСЖУ, маючи 18 років. З вересня 1997 року і донині – директор Коледжу преси та телебачення. Наймолодший директор вищого навчального закладу в Україні. Ініціатор і президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа.
З 2002 року – голова Миколаївського прес-клубу. У 2005 році обраний президентом Асоціації молодіжної преси України. Автор сучасних наукових розробок з підготовки бакалаврів інформаційної діяльності з використанням педагогічної технології – дидактичний інформаційний простір.
У 2006 році створив і є генеральним продюсером першого на теренах колишнього СРСР навчального ефірного телеканалу – Телевізійний Академічний Канал TAK TV (Миколаїв). З 2007 року - Секретар Національної спілки журналістів України. В 2009 році створив нове ток-шоу «Телевізійний прес-клуб з Глібом Головченко». В 2012 році вдруге обраний Секретарем Національної спілки журналістів України.
Керівник 14 міжнародних проектів, підтриманих Посольством США в Україні, Міжнародним благодійним фондом «Відродження», Радою Європи, Посольствами Німеччини, Франції, Польщі в Україні, Фондом ПАУСІ та ін. міжнародними донорами.
Автор понад 30 наукових та науково-публіцистичних публікацій у галузевих виданнях, монографій та посібників з питань розвитку засобів масової інформації в Україні, формування інформаційного суспільства, впровадження новітніх педагогічних моделей підготовки бакалаврів інформаційної діяльності в умовах інформаційного суспільства, розвитку шкільної преси в Україні тощо.
Науковець.
Громадський діяч.
Немає коментарів: