Будучи студенткою, віддавши сім років життя освіті в політичній сфері, а зараз здобуваючи ступінь кандидата політичних наук я завжди намагалася зрозуміти для себе феномен «політика в Україні» та «політика за кордоном» та її риси«відкритості». Таким чином беручи участь в різних проектах в Україні та за її межами, я не могла втратити шансу пройти стажування у Львівській міськійраді, адже саме Львів, з Ратушею у самому серці, є взірцем для наслідування іншими містами обласного підпорядкування, а саме у сфері інфраструктури, фінансової політики та розвитку.
Кілька слів про міськраду. З першого дня міськрада "міста левів" мене приємно здивувала. Перш за все - своєю “відкритістю”. Будь-хто може вільно заходити, проконсультуватися з будь-якого питання. Для цого на першому поверсі обладнане приміщення з новітніми технологіями. Коли людина приходить з питаннями різного роду, то спочатку вона реєструється в електроному вигляді і чекає, коли електронне табло вкаже коли і до якого віконця підходити для вирішення тих чи інших питань.
Працівники завжди привітні, готові допомогти. Важливо. Ніякого дрескоду. Як мене запевнили, підтримують демократичну відкритість і свободу.
Задля прозорості роботи, часто організовують екскурсії по Ратуші. Будь-хто з охочих може відвідати той чи інший відділ. Електроний сайт міськради надасть повну інформацію, незалежно від того, чи ви турист, чи місцевий мешканець.
Найбільш приємно, що в рамках міськради відбуваються різні лекції, мовні курси (в тому числі для персоналу місцевих магазинів, щобпідвищити рівень туристичної привабливості), тренінги. При цьому всьому, вони постійно шукають волонтерів-лекторів для всіх цих заходів.
Найбільше вражає віданість цих людей своїй роботі. Вони дійсно вірять у зміни, порядок і чесність. Схема «шоколадка» - не проходить і заробітна плата, повірте не більше тієй що в нас з вами.
Ще одним здивуванням було і те, що дуже велика наявність молодих працівників (21-…) , які не зіпсовані старою системою і відроджують місто, втілюючи свої задуми в життя.
Пафосність і Львівська міська рада, ці поняття не пов’язуються між собою. Вона така, з народом…по-своєму прекрасна, і по-своєму складна.
З приводу міста, то хто не бував у Львові, то раджу відвідати. Особливо навесні, коли вся краса прокидається, люди посміхаються назустріч і хочеться радіти. Так, саме радіти. У Львові ви відчуєте ту атмосферу старої Європи, де ніде не хочеться поспішати, а сидячи за філіжанкою запашної кави зі старим другом розмовляти про приємні «філософські життєві речі».
Так, Львів досяг багато чого, і перш за все, це заслуга як самих громадян, "бізнесової ланки" і керівництва загалом. Але, звісно ніщо і ніхто не ідеальний, і вони це чітко розуміють і прагнуть до досконалості. Що радує і надихає водночас.
Навколо Львова також дуже багато цікавих місць, які варто відвідати.Головне приїджаючи до міста, не забудьте зайти до Туристичногоінформаційного центру (ТІЦ), де вас зустрінуть з посмішкою і корисною інформацією про місто (мапи, туристичні путівники, перелік культурних заходів Львова і т.д.), адже за статистикою, яку вони проводять, м. Миколаїв посідає одне з ненайкращих міст з відвідування.
Тут дуже важливо згадати слова Анатоля Франса "Подорожі вчать нас більше, ніж Ви думаєте. Іноді один день, проведений в різних місцях, дає нам більше, ніж десять років проведених вдома» і не забувати Т.Г. Шевченка«Чужого научайтесь і свого не цурайтесь». Головне знайти баланс, пізнавати, вивчати всі позитивні аспекти і впроваджувати там, що для вас є «домом».
“Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.”
В. Сосюра.
Катерина Білотіл,
аспірантка факультету політичних наук ЧДУ ім. Петра Могили.
Немає коментарів: