Розробником проекту Концепції став Агростраховий пул. Значну допомогу йому у підготовці цього документа, який визначає напрямок розвитку вітчизняного агрострахового ринку на тривалий час, надали фахівці Проекту IFC.
До необхідності розробки проекту Концепції підштовхнули численні причини. Останні мають як позитивний, так і негативний характер.
У своєму виступі перед аудиторією, яка складалася зі страховиків, сільгоспвиробників та журналістів, експерт Проекту IFC Роман Колібаба нагадав, що Україна залишається в зоні ризикованого землекористування. Це підтверджується й подіями останніх часів.
Зокрема, негода дала про себе знати взимку 2002-2003 років, коли через вимерзання в країні загинуло до 70% озимих культур. Влітку 2007 року через посуху господарства південних та східних регіонів України зазнали збитків, що перевищили 1 млрд. грн. Наступного року настала черга зазнавати фінансових втрат західноукраїнським аграріям: через літні повені вони недорахувалися 0,5 млрд. грн. Ще на 200 млн. грн. через міцні морози вітчизняні сільгоспвиробники збідніли на початку 2011 року.
Серед основних ризиків, які спричиняють втрату врожаю сільськогосподарських культур, Роман Колібаба назвав погодні умови (58%), хвороби (17%), бур’яни (15%) та шкідники (10%). Ці дані, за його словами, підтверджують, що «агрострахування має стати невід’ємною частиною аграрного бізнесу». Звісно, якщо він не живе одним днем.
Проте рівень агрострахування в Україні дотепер залишається мізерним: він становить лише близько 5%. В розвинених в аграрному відношенні країнах цей показник перевищує 60%. Зокрема, це стосується США та Канади. В Австралії він сягнув 78%, а на Кіпрі встановлено абсолютний рекорд – тут страхується 100% сільськогосподарських угідь.
І це притому, що Україна за багатьма продуктовими позиціями вже увійшла до числа світових лідерів. Понад усе це стосується пшениці, ячменю, соняшника та кукурудзи. Так, цього маркетингового року до продажу на зовнішніх ринках буде запропоновано до 34 млн. т зерна. За цим показником наша країна може посісти 2 місце у світі, пропустивши вперед лише США.
Загалом торік було зібрано 63 млн. т хліба. Цей показник вважається рекордним. Нинішні прогнозні показники виглядають дещо скромніше, але також додають оптимізму. Очкується, що поточного року буде зібрано до 57 млн. т зерна.
Для того, аби поліпшити ситуацію на агростраховому ринку, наголосив Роман Колібаба, в останні роки було зроблено чимало. Зокрема, Проектом IFC було розроблено ряд стандартних страхових продуктів, які за своєю якістю не поступаються кращим закордонним аналогам. Ці стандартні страхові продукти стосуються як озимих культур – пшениці, ячменю, жита, тритикале, ріпаку, так і ярих – пшениці, ячменю, соняшника, цукрового буряка.
Результатом спільної роботи фахівців Пулу та Проекту IFC стала розробка стандартних страхових продуктів для озимої пшениці та озимого ячменю. Нещодавно було підготовлено стандартні страхові продукти для кукурудзи на зерно та сої. Очікується, що вони також активно використовуватимуться страховиками та сільгоспвиробниками.
Вельми важливою подією 2012 року стало ухвалення Верховною Радою закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Ним було запроваджено низку новацій. Зокрема, вони стосувалися визнання на офіційному рівні стандартних страхових продуктів, запровадження механізму субсидованого агрострахування та створення Агрострахового пулу.
День народження Агрострахового пулу припав на 7 листопада 2012 року. А це значить, що, по суті, його біографія тільки розпочинається. Проте, як зазначає завідуюча Відділом організаційно-аналітичної роботи Пулу Оксана Вандоляк, ця біографія розпочинається доволі успішно.
Сьогодні до складу Агрострахового пулу входить 4 страхові компанії – «Домінанта», «Страхові гарантії», «Брокбізнес» та «Українська аграрно-страхова компанія». За даними «Агроіншуранс Інтернешнл», наприкінці 2013 року в структурі ринку агрострахування на них припадало 84%. Решта 16% належало компаніям, які розвивали добровільне або банківське (заставне) агрострахування.
Загалом станом на 1 червня поточного року 24 страхові компанії одержали ліцензії на страхування сільськогосподарської продукції. Проте реально страхові послуги надає половина з них. Решта або перебуває в очікуванні кращих часів, або готується до роботи на ринку агрострахування – добирає відповідні кадри, готує регіональну мережу тощо.
Усі ці позитивні зміни та існуючі проблеми, які потребують термінового вирішення , зазначила Оксана Вандоляк, спонукали до підготовки проекту Концепції. Передбачається, що цей документ після його схвалення Кабінетом Міністрів має стати підґрунтям, на якому у подальшому вибудовуватиметься вітчизняне законодавство, покликане закріпити позитивні страхові напрацювання попередніх років, сучасні правила поведінки на агростраховому ринку та надати йому поштовх до подальшого розвитку.
Як базовий в проекті Концепції закладено принцип забезпечення необхідного рівня взаємодії між всіма учасниками ринку агрострахування. Однаковою мірою це стосується сільгоспвиробників, страховиків включно з їх об’єднанням – Пулом, і держави.
Відтак, держава не залишатиметься осторонь агрострахування. Навпаки, вона перетворюється на активного учасника цього процесу.
Максимально спрощується система агрострахування. Крім сільгоспвиробників та їх об’єднань, страхових компаній та Агрострахового пулу до її складу також входять державні органи управління - Кабінет Міністрів, Міністерство аграрної політики та продовольства, Нацкомфінпослуг та місцеві органи управління. Четвертою складовою цієї системи стають різні експертні організації. До їх числа належать актуарії, аварійні комісари, спеціалізовані мас-медіа.
Концепція, запевняє Оксана Вандоляк, забезпечує захищеність державної підтримки сільгоспвиробників. «Вона передбачає реалізацію принципу обов’язковості укладання договору страхування сільськогосподарської продукції як умови надання сільгоспвиробникам окремих видів державної фінансової підтримки та дотацій». Зокрема, вони можуть стосуватися тваринництва, виноградарства, садівництва, бюджетних позик із застосуванням режиму державних заставних закупівель зерна.
Передбачається, що у подальшому Агростраховий пул продовжить справу Проекту IFC і вже власними силами розробить низку нових стандартних страхових продуктів. Нині існуючі не покривають всіх потреб сільгоспвиробників. Отож, зазначила Оксана Вандоляк, робота у цьому напрямку триватиме і надалі.
Концепція покликана підвищити вимоги до страховиків. Понад усе, вони мають подбати про власну ліквідність та платоспроможність. Інакше сільгоспвиробники не надто довірятимуть їм, не вважатимуть за потрібне страхувати у них свою продукцію.
Друга вимога до страховиків – вони зобов’язані використовувати стандартні страхові продукти, якщо здійснюють страхування сільськогосподарської продукції як умови надання аграріям окремих видів державної підтримки та дотацій. Інші варіанти у даному разі не передбачаються.
Третя вимога – страхові компанії, які входять до складу Пулу, у його рамках створюють страховий фонд покриття катастрофічних ризиків. Причому створюють його в актуарно обґрунтованому обсязі. Це додає впевненості сільгоспвиробникам щодо гарантованого одержання ними частини понесених збитків у разі настання страхових випадків.
Перший заступник начальника Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної держадміністрації Володимир Стахів впевнений, що проект Концепції набуде більшої цінності, якщо передбачатиме наявність такого важливого для сільгоспвиробників компоненту, як субсидоване агрострахування. Адже воно, здійснюване за підтримки держави, здатне здешевити агрострахування як таке, а відтак, і зменшити фінансове навантаження на аграріїв. Звільнені у такий спосіб гроші сільгоспвиробників будуть спрямовані на розширення агровиробництва. Як наслідок, країна спроможеться посилити позиції АПК, забезпечити продовольчу безпеку, наростити обсяги експортних поставок вітчизняної сільгосппродукції і водночас суттєво підвищити рівень агрострахування.
Подібну думку висловив й заступник директора з агрострахування «Домінанти» Олександр Загородній. Він нагадав, що держава вже має досвід фінансової підтримки агрострахування. На ці цілі у бюджеті виділялося у 2005 році 54 млн., у 2006-му – 10 млн., у 2007-му – 50 млн., у 2008-му – 100 млн., у 2012-му – 70 млн. грн. Сума виплачених субсидій у тому ж 2008 році склала 60,1 млн. грн.
«Я думаю, що 100 млн. грн. для держави не забагато. Тож вона може їх знайти. А в цілому проект Концепції я підтримую», - сказав Олександр Загородній.
До необхідності розвитку регіональної ініціативи привернув увагу експерт Проекту IFC Ігор Дудка. Він впевнений, що ідеї, які генерує Київ, – це добре, але недостатньо для стабільного розвитку вітчизняного агрострахового ринку. Адже не всі сільгоспвиробники знають про можливості агрострахування та його переваги. Звідси й незначний їх запит на послуги страховиків. «Вага Концепції збільшиться, якщо зросте поінформованість аграріїв щодо потреби агрострахування та його позитивного впливу на їх бізнес».
Тернопільське обговорення проекту Концепції, за твердженням його організаторів, було першим із запланованих. Ближчим часом вони пройдуть в Одесі, Полтаві, Сумах, Херсоні, Львові, Вінниці, Житомирі, Кіровограді, Черкасах, Рівному, Хмельницькому та Києві. Щодо такої інформаційної кампанії, яка, по суті, набуває загальнонаціонального масштабу, Оксана Вандоляк сказала: «Нам важливо обмінятися думками з сільгоспвиробниками, страховиками та представниками місцевих органів влади, а головне – почути їхні пропозиції з тим, щоб максимально поліпшити остаточний варіант Концепції і тим самим максимально задовольнити страхові потреби всіх учасників агрострахового ринку».
Роман НЕЧИПОРУК,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Немає коментарів:
Дописати коментар