Українська прокуратура – орган, який майже не змінився з радянських часів. Це структура, яка практично керує кримінальним процесом, тисне на суди, закриває очі на катування (що неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини) і при цьому вважає себе головним захисником закону і права в Україні.
Задля підписання Угоди про асоціацію з ЄС восени 2013 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону «Про прокуратуру», який отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. Його основною ідеєю стало позбавлення цього органу практично всіх притаманних їй функцій, окрім підтримки державного обвинувачення в судах. Однак після того, як Янукович передумав іти до Європи, стало не до закону. Але і після зміни влади прокуратуру реформувати не поспішають. Більше того, розгляд законопроекту нині блокують колишні опозиціонери.
Представники громадських організацій та експерти ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» закликають українську владу пришвидшити реформу прокуратури. І найперше слід розглянути
правки, подані до законопроекту, в парламентському комітеті і підготувати текст до прийняття в другому читанні.
Зокрема запропоновані громадськими експертами правки до законопроекту містять в собі вимогу повної люстрації прокурорів протягом року, і скорочення кількості прокурорів втричі – до середньоєвропейського показника – з 15 до 5 тисяч.
Окрім цього законопроектом передбачено прозорий конкурсний відбір прокурорів та ефективна процедура оскарження дій цих посадових осіб – кожна скарга на прокурора має розглядатися на дисциплінарній комісії.
Експерти переконані, що реформа прокуратури – це вимога часу, її актуальність не зменшилася, а лише зросла за той час, що минув після розгляду законопроект у першому читанні.
Тексти.орг
Немає коментарів: