Из интервью Нины Матвиенко
О своем рождении:
Я думаю, що є такі ситуації, коли богом дарована дитина. У нас 11 в сім’ї і я 5-та по народженню, багато не народилося. (11 народилось, 15 - ні). І мене так само мама пішки ішла до лікарні лишати мого життя. Але тато – дивно!.. Ні за ким не поїхав, сів на коні і з такою швидкістю гнав і догнав маму біля самої лікарні. Ще б один крок, і він би її там не знайшов. І таким чином я народилась, вагою 2 кг 100 гр. І прийшла жінка (я думаю, що це йшли посланці Божі), зайшла в хату і сказала мамі: «Дайте глянуть на цю дитину» (а колись же не дозволялось дивитись на маленьке дитятко). Але мама її допустила. Жінка подивилась на мене і каже «маленька така». А мама:
- Да, кусок м’яса лежить, хіба ж це дитя?
- О, ви не знаєте, яку вам принесе славу ця дитина.
Я так любила, коли мама мені це розказувала, але тоді я не зала, що це значило. І тільки з роками я відчула, що Бог мені уготовив таку долю. Я вам скажу, що якщо Господь уготовляє вам долю, вона буде нелегка. Легко було те, що легко співалося. Тільки треба берегти божий дар, в процесі бережіть цей дар, його не треба пропивати, продавати, ним треба в міру користуватися.
О божьем даре:
Я вважаю, що дар божий, його треба тільки підтримувати, розвивати, а все інше поповнюється, коли ти вдячно до нього ставишся. Дуже жалію, що я, не розуміючи, дуже витрачала свій голос, багато співала – була така романтика! В школі, коли ми вчилися в хорі Верьовки, то такі рулади запускали. Але скажу, що не важко, тому що як я вважаю, якби в мене забрали цей хліб, то я просто б вмерла. Це хліб, це Бог подарував мені такий хліб, такий дар і якби в мене це забрали, я б просто згасла. Як жінка, як квітка, як любов.
О житейской суете:
Як вам сказати. Наприклад, я все записую: куди мені десь іти, а о такій-то годині треба суп зварить, тож повинна це зробити, а потім вже бігти. А є і такий момент, якось моя племінниця, яка називає мене мамою, каже: «Мамо, ну коли ви у хаті, ви така звичайна жінка, із цим бантиком на голові». (Бо я так складаю вузлик на голову, там щеплюю його, звичайний спортивний костюмчик, лопочу по цим сходинкам сюди-туди, аж мокра. А потім виходжу на вулицю і так раз і включилася). А вона каже, от ви вийшли на вулицю – і ви інша. І тоді я виходжу на світ, я зразу починаю закохуватись, я повністю себе віддаю всім, хто іде мені на зустріч. Але це коли у мене хороший настрій, коли я цвіту всередині, коли в мене сонце в душі, коли я винесла це сонце з хати. А оце сонце з хати завжди залежить від мого чоловіка, від моїх дітей. І я так дякую Богу, щоб це сонце їм в першу чергу йшло, щоб вони мене також заряджали, щоб не дай Боже я інколи сердита, справді. І інколи страдають наші журналісти, бо я їм можу відмовити, не то що в грубій категоричній формі, тому що – чому ви дзвоните в притик, коли в мене сьогодні свято, коли я іду на свій ювілей, а ви мені дзвоните, щоб я прийшла на радіо? Ну де ж мені ці сили брати?! Тобто деякі люди не можуть включитися у мій крос, у мою дистанцію дня.
О народной песне:
Якщо зникають села, повірте мені, це було штучно все зроблено, ішло таке задумане цілеспрямоване знищення села. А з ним і української пісні, а значить і національної ментальності, а значить, по суті, і нації. Тому я буду співати скільки я зможу ці пісні, якщо мені Господь дасть сили, в мене ще дуже багато недописаних пісень. І тому я стараюся показати цю автентичну пісню, сільську пісню. Це саме сокровенне, саме чисте, саме справжнє, це те що формується на діалектичній базі самого села, де люди тримають ці традиції. І це унікальні співи. Для мене було відкриття, що моя мама в моїй юності була доброю співачкою. І я могла в естраду піти. Але коли мені давали співати естрадні пісні, я бачила які вони мілкі проти народної пісні, які вони нецікаві. І я все одно віддавала перевагу цій пісні, яку в мене мама заклала, а саме головне, що вона заклала ту мелодику, яка несе код нації. І тому я не вибираю якусь таку дешеву пісню. А я вибираю цікаву пісню. Тобто я любила цю широту, цю природу в пісні, там закладена було вся історія, і не тільки історія, а весь цвіт землі…
О спасении украинской песни:
Таке вже відбувається, дуже багато народних колективів. Навіть у нас в університеті культури є такий народний колектив, там Синельников Іван керує. Хоч він і росіянин, але він теж захоплюється цим, і шукають вони пісні. Трошки мені, правда, не подобається, як це все імітується, як іде перекривлення діалектичних, таких делікатних речей… Але: ось і Скрипка Олег цим займається. Він коли робить фестиваль «Країна мрій», то обов’язково залучає автентичні колективи, навіть міжнародні… Рятувати треба, просто «сос!», це сигнал «сос!», його треба щоденно сьогодні показувати. Бо пісню українську не можна залишити тільки у магнітофонних записах, це буде кінець нації. Бо Європа уже прийшлі до цього, у неї уже немає сьогодні автентики.
Об эмиграции:
Нікуди не поїду, ні за які гроші, ні за які мільйони. Там така ностальгія! Я була в Нью-Йорку 1,5 місяці в 1995 році, в Детройті, у Філадельфії, але так додому хотіла! Звичайно в юності, коли ми приїхали в 1967 році вперше в Канаду, то я була молода, і всі хлопці хотіли на мені одружитися. Ми зустрічалися на квартирах, нас не пускали спочатку. Але потім було таке сильне бажання тамтешніх українців з нами зустрітися, що вони тин, яким було огороджено … , поклали на землю, прийшли до нас і почали на колінах благати. Звичайно, керівник нашого колективу Авдієвський уступив і, порадившись з Україною, нам дозволили цю зустріч.
…Ніколи не поїду. Хай там дуже добре, але Україна є Україна, комусь і тут же треба жити. Тут мій Бог, мені здається, що тільки тут Він є, і я з Ним тільки тут можу поспілкуватися.
23 апреля в Николаевском Русском театре состоится концерт народной артистки Украины, Лауреата Государственной премии УССР им. Т. Г. Шевченко, Героя Украины Нины Матвиенко.
На Пасхальные праздники в Николаеве Нина Матвиенко выступит с программой "Квітка - Душа", которая объединила в себе любимые песни разных лет.
Поддержка - Партия "УДАР Виталия Кличко», торговая марка "Мясов град", компания "МВА ЦЕНТР".
Размещает гостиница "Ингул". Сердечный прием в центре города.
Угощает ресторан "SHARK".
Продажа билетов - касса Русского театра, "Досуговая касса" (бизнес-центр "Украина", оф. 215).
Справки по тел.: 50-10-10, 37-21-69
Немає коментарів: