 |
| Завтра будет новый день |
Проте, як повідомиляють представники партії Демократичний Альянс, всупереч автоматичній судовій забороні мирні зібрання в Миколаєві все одно відбуваються.
У правозахисній організації Інститут Республіка, організації-учасниці Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”, вважають дане рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, ухвалене за поданням виконкому Миколаївської міськради, та схоже “автоматичне” рішенняОкружного адміністративного суду міста Києва №826/18376/13-aнеправосудними, незаконними та необґрунтованими, такими, що порушують конституційне право людей на свободу мирних зібрань. Неправосудними та необґрунтованими Інститут Республіка також вважає, зокрема, нещодавні “НЕавтоматичні” рішення відповідних адміністративних судів, які у Львові заборонили встановлювати намети окремим громадським об’єднанням, а в Одесі і Світловодську Кіровоградської області –проводити мирні зібрання окремим політичним партіям та релігійним організаціям. Згадані рішення необхідно оскаржити у відповідних адміністративних апеляційних судах. Також необхідно звернутися до Генеральної та відповідних місцевих прокуратур, щоб ті, відповідно до ст.121 Конституції України та законодавства про прокуратуру, захистили інтереси людей і здійснили нагляд за додержанням законів державними органами, оскарживши згадані рішення відповідних адміністративних судів про обмеження свободи мирних зібрань.
А поки триватиме судова тяганина, члени правозахисної організації радять протестувальникам:
1). Не боятися виходити на протести всупереч таким автоматичним судовим заборонам мирних зібрань, коли суди неправосудно обмежують свободу зібрань геть усім на певній території на певний час. Такі заборони є апріорі неправосудними, незаконними та необґрунтованими.
2). Організатори такого мирного зібрання мають бути додатково захищені від міліцейських і судових репресій силами правозахисників, юристів чи народних депутатів. Зокрема, кваліфіковану допомогу можуть надати експерти Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”
3). Протестувальників має бути багато – це зменшує ймовірність незаконних дій з боку міліції.
4). Не боятися встановлювати намети з метою проведення мирних зібрань якщо існує автоматична судова заборона встановлювати намети. Проте обов’язково додатково захистити право встановлювати намети, перш за все, присутністю великої кількості протестувальників.
Інститут Республіка наголошує, що Миколаївський окружний адміністративний суд та Окружний адміністративний суд міста Києва встановили обмеження свободи мирних зібрань не тільки щодо відповідачів у справі, а й щодо невизначеного переліку суб’єктів. Таким чином дані обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених. Людей не було належним чином поінформовано ні про відкриття проваджень, ні про призначення судових засідань. Таким чином люди були позбавлені прав, гарантованих ст. ст. 10, 11, 16, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Люди були позбавлені можливості бути присутніми на судових процесах, за результатами яких їх обмежено в праві на свободу мирних зібрань. Таким чином, було порушено принцип змагальності сторін і конституційне право рівності учасників судового процесу перед законом (ст.129 Конституції України). Миколаївський окружний адміністративний суд та Окружний адміністративний суд Києва порушили право людей на справедливий суд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Інститут Республіка також заявляє, що намети, які встановлюються з метою проведення мирних зібрань, не є малими архітектурними формами, як це хибно вважає Окружний адміністративний суд міста Києва. Це підтвердив і Шевченківський районний суд міста Києва, який 19.04.2005 відмовив КМДА у задоволенні позову про заборону встановлення наметів під час проведення акції протесту (справа № 2-5899/05 р.). Суд у своєму рішенні вказав: “Суд вважає також необґрунтованими доводи заявника щодо необхідності отримання дозволу Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА на встановлення наметів, так як намети не є “малою архітектурною формою” і отримання дозволу на їх встановлення законом не передбачено”. Інститут Республіка нагадує, що ч.1 ст.92 Конституції України встановлює: “Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина”. Таким чином, нормативно-правові акти, ухвалені місцевими органами влади не мають статусу закону і не можуть визначати реалізацію громадянами їх прав та обов’язків, зокрема, права на мирні зібрання. Міські ради, їх виконавчі комітети та місцеві державні адміністрації не є законодавчими органами, а їх рішення (до яких, зокрема, апелюють працівники київської, черкаської та дніпропетровськоїміліції), не є законодавчими актами, тому місцеві органи влади не мають жодних конституційних повноважень регулювати питання проведення мирних зібрань включно з питанням встановлення наметів під час мирних зібрань. Свобода зібрань в Україні гарантується ст.39 та ст.22 Конституції України, а також ст.11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і є основоположним, невідчужуваним та непорушним правом людини та громадянина (Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001). Згідно Конституції для реалізації цього права не потрібно жодних дозволів чи санкцій. Жоден закон України, в тому числі й закон України “Про благоустрій населених пунктів”, не передбачає отримання у міських рад, їх виконкомів та місцевих державній адміністрацій, ні у якій іншій інстанції дозволу для встановлення наметів з метою проведення мирних зібрань. Отже, встановлення наметів з метою проведення акції протесту згідно Конституції та українського законодавства не потребує дозволів.
Інститут Республіка наголошує, що згідно з ст.60 Конституції України ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Інститут Республіка також наголошує, що дії працівників міліції в таких містах як Миколаїв, Черкаси та Київ, де міліція знесла намети протестувальників під час мирних зібрань, є перевищенням службових повноважень та незаконним виконанням злочинних наказів.
Згідно з ч.2 ст.6 Конституції України “органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів”. На працівників МВС України покладено позитивний обов’язок захищати мирні зібрання згідно з законодавством та міжнародними угодами і зобов’язаннями України. Виконання явно злочинних наказів або розпоряджень, та незаконне перешкоджання організації або проведенню мирних зібрань є порушенням не тільки прав та свобод, а й є кримінальним злочином.
Таким чином згадані дії працівників миколаївської, черкаськоїта київської міліції, які перешкоджають проведенню мирних зібрань, мають бути кваліфіковані за ст.340 (“незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій”) та ст.365 (“перевищення влади або службових повноважень”) та ст.41 Кримінального кодексу України (“виконання явно злочинного наказу або розпорядження”).
Інститут Республіка також звертає увагу ЗМІ та громадськості України, що для законодавчої боротьби з автоматичними судовими заборонами варто, щоб Верховна Рада України ухвалила зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), де слід прописати, що обмеження свободи зібрань має встановлюватися виключно щодо відповідачів, які були належним чином повідомлені про судове засідання в справі, а позовну заяву, яка стосується невизначеного переліку відповідачів, суд має залишити без розгляду. Відповідний законопроект вже розроблений організаціями-учасницями Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!” Водночас Інститут Республіка застерігає від ухваленняпрoекту спеціального закону про протести №2508а, який навпаки призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та масових випадків кримінального та адміністративного переслідування протестувальників. Інститут Республіка зазначає, що КАС і зараз не дозволяє судам встановлювати автоматичні судові заборони. Також наголошує, що зміни до КАС є лише теоретичним порятунком від автоматичних судових заборон. В сьогочасній Україні свободу зібрань потрібно виборювати безпосередньо на вулиці.
24.11.2013
член правління Інституту Республіка
Михайло Лебедь
За додатковою інформацією звертайтесь за тел.: +380503806268 (Володимир Чемерис), +380681217741(Михайло Лебедь).
Немає коментарів: