Збільшення річної орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності місцевими органами влади без згоди орендарів є неправомірними.
Зазначене порушення прав суб’єктів господарювання Федерації роботодавців України у своєму листі підтвердило Міністерство доходів і зборів. Раніше неправомірність таких дій своїми рішеннями засвідчили Верховний суд України та Вищий адміністративний суд України. Ці органи судової та виконавчої влади підтвердили – нові ставки оренди землі можуть застосовуватись тільки після внесення відповідних змін до договорів оренди. “При цьому, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін”, - процитував діючий закон про оренду землі у листі до ФРУ заступник Міністра доходів та зборів Андрій Ігнатов.
Протягом всього поточного року ФРУ отримувала численні звернення від підприємств-орендарів з різних регіонів України про значне збільшення орендної плати за землю в односторонньому порядку. Федерація провела низку юридичних експертиз, а також надавала правову і публічну підтримку підприємствам під час їх звернень до суду для вирішення цього питання. Крім того, у серпні ФРУ вийшла з прес-конференцією по цій проблемі, участь в якій взяли відомі правники та керівники підприємств – великих роботодавців.
Нагадаємо, що 2011 року вступив у дію Податковий кодекс, стаття 228 якого встановлює, що мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форм власності може бути встановлений на рівні не нижче 3% від нормативної грошової оцінки землі. Максимальна ж межа орендної плати була визначена на рівні 12%.
В ФРУ відзначають, що замість того, щоб проводити переговори з орендарями про укладання нових договорів з врахуванням вимог Кодексу, органи місцевого самоврядування по всій Україні приймали рішення про запровадження нових ставок орендної плати. При цьому більшість з них досить вільно використовувала розбіг між мінімальним та максимальним розміром орендної плати, часто наполягаючи на встановленні саме максимальної ставки для суб’єктів господарювання різних галузей економіки. Тобто, міська або селищна рада, без будь-якого економічного обґрунтування, встановлювала ставку орендної плати від 3 до 12%. При цьому, як показала практика, розмір ставки визначався на основі «індивідуального підходу» до того чи іншого підприємства.
Таким чином, у визначенні розміру орендної плати за землю наявна корупційна складова. А підприємства отримавши максимально можливі ставки за оренду отримували зростання невиробничих витрат. Як наслідок, підприємства вимушені скорочувати робочі місця.
На жаль, констатують в Федерації роботодавців України, багато підприємств в Україні вже не перший рік сплачуть неправомірно встановлені місцевими органами влади ставки орендної плати на землю. Тому ще одним, й досі актуальним питанням, залишається невизначеність - хто і яким чином буде відшкодовувати такі необґрунтовані втрати суб’єктів господарювання, які, за оцінками ФРУ, можуть перевищувати 1 млрд. грн. за рік.
З повагою,
Луста Діана Олегівна
Керівник прес-служби
Федерація роботодавців України,
Зазначене порушення прав суб’єктів господарювання Федерації роботодавців України у своєму листі підтвердило Міністерство доходів і зборів. Раніше неправомірність таких дій своїми рішеннями засвідчили Верховний суд України та Вищий адміністративний суд України. Ці органи судової та виконавчої влади підтвердили – нові ставки оренди землі можуть застосовуватись тільки після внесення відповідних змін до договорів оренди. “При цьому, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін”, - процитував діючий закон про оренду землі у листі до ФРУ заступник Міністра доходів та зборів Андрій Ігнатов.
Протягом всього поточного року ФРУ отримувала численні звернення від підприємств-орендарів з різних регіонів України про значне збільшення орендної плати за землю в односторонньому порядку. Федерація провела низку юридичних експертиз, а також надавала правову і публічну підтримку підприємствам під час їх звернень до суду для вирішення цього питання. Крім того, у серпні ФРУ вийшла з прес-конференцією по цій проблемі, участь в якій взяли відомі правники та керівники підприємств – великих роботодавців.
Нагадаємо, що 2011 року вступив у дію Податковий кодекс, стаття 228 якого встановлює, що мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форм власності може бути встановлений на рівні не нижче 3% від нормативної грошової оцінки землі. Максимальна ж межа орендної плати була визначена на рівні 12%.
В ФРУ відзначають, що замість того, щоб проводити переговори з орендарями про укладання нових договорів з врахуванням вимог Кодексу, органи місцевого самоврядування по всій Україні приймали рішення про запровадження нових ставок орендної плати. При цьому більшість з них досить вільно використовувала розбіг між мінімальним та максимальним розміром орендної плати, часто наполягаючи на встановленні саме максимальної ставки для суб’єктів господарювання різних галузей економіки. Тобто, міська або селищна рада, без будь-якого економічного обґрунтування, встановлювала ставку орендної плати від 3 до 12%. При цьому, як показала практика, розмір ставки визначався на основі «індивідуального підходу» до того чи іншого підприємства.
Таким чином, у визначенні розміру орендної плати за землю наявна корупційна складова. А підприємства отримавши максимально можливі ставки за оренду отримували зростання невиробничих витрат. Як наслідок, підприємства вимушені скорочувати робочі місця.
На жаль, констатують в Федерації роботодавців України, багато підприємств в Україні вже не перший рік сплачуть неправомірно встановлені місцевими органами влади ставки орендної плати на землю. Тому ще одним, й досі актуальним питанням, залишається невизначеність - хто і яким чином буде відшкодовувати такі необґрунтовані втрати суб’єктів господарювання, які, за оцінками ФРУ, можуть перевищувати 1 млрд. грн. за рік.
З повагою,
Луста Діана Олегівна
Керівник прес-служби
Федерація роботодавців України,
Немає коментарів:
Дописати коментар