“Піднесення Півдня виступає безпрецедентним явищем як за темпами, так і за охопленням”, – говориться у Доповіді 2013 року. – “Ще ніколи у сучасній історії умови життя та майбутнє такої великої кількості людей не змінювалися так кардинально та швидко”.
Це явище стосується не тільки країн БРІК – країн із середнім рівнем доходів, до яких входять Бразилія, Росія, Індія та Китай. Доповідь показує, що більш ніж 40 країн зі світу, що розвивається, показали набагато кращі результати розвитку, аніж очікувалося. Ці досягнення стали можливими через інвестиції у освіту, охорону здоров’я та соціальні програми, а також відкриту співпрацю зі світом, що стає дедалі більше взаємопов‘язаним.
Цей історичний прогрес створює нові можливості для партнерства поміж Півднем та Північчю – або між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються – заради подолання спільних викликів та співпраці заради прискорення розвитку людства по усьому світі, говориться у Доповіді.
В перше за багато століть Південь перетворився на рушійну силу економічного зростання та соціальних змін:
· Китай та Індія подвоїли дохід на душу населення за менш ніж 20 років – це вдвічі швидше аніж під час Промислової революції у Європі та Північній Америці. “Промислова революція змінила життя мільйонів людей, в той час як зараз ми маємо справу із мільярдами”, – говорить Халід Малік, головний дописувач до Доповіді 2013 року.
· У Доповіді прогнозується, що до 2020 року сукупний дохід трьох провідних економік Півдня – Китаю, Індії та Бразилії – перевершить сукупне виробництво США, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Канади.
· Стандарти життя на півдні значно покращуються. Відношення людей, що живуть за межею надзвичайної бідності по усьому світу знизилися з 43% у 1990 році до 22% у 2008.
· Країни, що розвиваються, майже подвоїли свою частку в світовій торгівлі товарами – з 25% у 1980 році до 47% у 2010. Торгівля поміж країнами півдня стала ключовим фактором цього зростання, збільшившись з 10% до 25% від обсягів світової торгівлі за минулі 30 років, в той час як рівень торгівлі поміж розвинутими країнами зменшився з 46% до 30%.
ІНДЕКС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ 2013 РОКУ
Норвегія, Австралія та США очолюють рейтинг зі 187 країн та територій за Індексом людського розвитку (ІЛР) 2013 року, а Демократична Республіка Конго та Нігер – найгірші.
Тим не менш, Доповідь про людський розвиток 2013 року показує, що Нігер і Демократична Республіка Конго, незважаючи на проблеми розвитку, входять до числа країн, які показали найбільші успіхи в поліпшенні ІЛР з 2000 року. Дані у Доповіді 2013 року також показують послідовне поліпшення людського розвитку в більшості країн.
14 країн показали надзвичайні показники зростання ІЛР, тобто більш ніж 2% щорічно з 2000 року: Афганістан, Сієра Леон, Ефіопія, Руанда, Ангола, Тимор-Лешті, Мьянмар, Танзанія, Ліберія, Бурунді, Малі, Мозамбік, Демократична Республіка Конго і Нігер. Серед них – найбільше країн Африки з низьким рівнем ІЛР.
Більшість країн, що характеризувалися високим ІЛР в минулих доповідях, також показують стійке зростання показників з 2000 року, хоч і з меншими темпами, порівнюючи із абсолютними показниками покращення ІЛР країн із низьким рівнем ІЛР.
Гонконг, Латвія, Республіка Корея, Сінгапур і Литва показали найбільші успіхи в поліпшенні ІЛР за 12 років в квартилі країн з дуже високим рівнем людського розвитку. Алжир, Казахстан, Іран, Венесуела і Куба опинилися у першій п'ятірці в групі країн з високим рівнем людського розвитку за темпами покращень. А Тимор-Лешті, Гана, Камбоджа, Лаоська Народно-Демократична Республіка та Монголія стали лідерами зростання за ІЛР в квартилі країн з середнім рівнем людського розвитку.
Загальна світова тенденція полягає у безперервному покращенні рівня людського розвитку. Насправді, жодна із країн не показала нижчого ІЛР аніж у 2000 році.
НОВІ ПОКАЗНИКИ: ІНДЕКСИ БАГАТОВИМІРНОЇ БІДНОСТІ ТА ҐЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ
До Доповіді 2013 року було додано два рейтинги із експериментальними показниками: Індекс багатовимірної бідності (ІББ) та Індекс ґендерної нерівності (ІҐН).
ІҐН було розроблено заради вимірювання рівня ґендерної нерівності на основі національних даних з репродуктивного здоров’я, розширення прав та можливостей жінок та участі жінок на ринку праці. Нідерланди, Швеція та Данія очолюють ІҐН, відображаючи найменший рівень ґендерної нерівності. До країн із найбільшим рівнем ґендерної нерівності відносяться країни регіонів Африки на південь від Сахари, Південної Азії та Арабські держави.
Індекс багатовимірної бідності (ІББ) вивчає фактори на рівні господарств, що показують більш повну картину бідності, аніж тільки вимірювання доходу. До таких факторів віднесли грамотність дорослого населення, охоплення шкільною освітою дітей, рівень дитячої смертності, доступ до чистої води, електрики і каналізації, а також основних товарів та житлового будівництва.
У 104 країнах, що були оцінені за допомогою ІББ, приблизно 1,56 млрд осіб – або більш ніж 30% населення – живуть за межею багатовимірної бідності. Усі країни із найбільшим рівнем бідних осіб за показниками ІББ знаходяться у Африці: Ефіопія (87%), Ліберія (84%), Мозамбік (79%) та Сієр Леон (77%). За абсолютними показниками найбільше осіб, що живуть за межею багатовимірної бідності, знаходиться у Південій Азії, включаючи 612 мільйонів тільки у Індії.
КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
· Арабські держави. Середній ІЛР регіону становить 0,652. Таким чином регіон займає 4 місце з 6 серед країн, що розвиваються, які аналізуються у Доповіді. При цьому Ємен показує найшвидший рівень зростання ІЛР з 2000 року (1,66%). У регіоні спостерігається найменший рівень працевлаштованого населення (52,6%),порівнюючи із середнім показником у світі, що становить 65,8%.
· Східна Азія та Тихоокеанський регіон. Регіон має середнє значення ІЛР – 0,683. У регіоні зареєстровано щорічне зростання значення ІЛР в період між 2000 і 2012 роками в розмірі 1,31%. При цьому, найкращі показники були помічені у Тимор-Лешті – 2,71% та М'янма – 2,23%. Східноазійсько-Тихоокеанський регіон має найвищу зайнятість у загальній чисельності населення (74,5%) серед країн, що розвиваються.
· Східна Європа та Центральна Азія. Середній ІЛР у регіоні становить 0,771, що робить його лідером серед країн, які було оцінено. Багатовимірна бідність – найменша, проте спостерігається друге найгірше становище із працевлаштуванням (58,4%) серед шести регіонів.
· Латинська Америка та країни Карибського басейну. Середнє значення ІЛР становить 0,741, що виступає другим значенням серед шести регіонів, поступаючись лише Східної Європи і Центральної Азії. Багатовимірна бідність є відносно низькою.
· Південна Азія. Середній показник ІЛР для регіону становить 0,558. Це другий найгірший показник у світі. Поміж 2000 та 2012 роками, у регіоні було зареєстровано щорічне зростання ІЛР на рівні 1,43% – це найкращий показник серед усіх регіонів. Найшвидше зростання спостерігалося в Афганістані (3,9%), Пакистані (1,7%) та Індії (1,5%).
· Африка на південь від Сахари. Середній показник ІЛР склав 0,475 – найгірший серед усіх регіонів. Поміж 2000 та 2012 роками, у регіоні було зареєстровано середнє щорічне зростання на рівні 1,34%. Таким чином, Сієре Леон (3,4%) та Ефіопія (3,1%) досягли найкращих показників зростання ІЛР.
УКРАЇНА В ІНДЕКСІ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ (ІЛР)
Значення ІЛР
|
Рейтинг за ІЛР
|
Очікувана тривалість життя при народженні (років)
|
Очікувана тривалість навчання (років)
|
Середня тривалість навчання (років)
|
ВНД на душу населення за ПКС (дол.)
| |
Україна
|
0,740
|
78
|
68,8
|
14,8
|
11,3
|
6428
|
Казахстан
|
0,754
|
69
|
67,4
|
15,3
|
10,4
|
10451
|
Російська Федерація
|
0,788
|
55
|
69,1
|
14,3
|
11,7
|
14461
|
Європа і Центральна Азія
|
0,771
|
¾
|
71,5
|
13,7
|
10,4
|
12243
|
Країни з високим ІЛР
|
0,758
|
¾
|
73,4
|
13,9
|
8,8
|
11501
|
Таблиця 1. Показники Індексу людського розвитку України за 2012 рік
порівняно з окремими країнами та групами
Очікувана тривалість життя при народженні (років)
|
Очікувана тривалість навчання (років)
|
Середня тривалість навчання (років)
|
ВНД на душу населення за ПКС (дол.) 2005 р.
|
Значення ІЛР
| |
1980
|
69,3
|
11,9
|
7,4
|
¾
|
¾
|
1985
|
70,2
|
12,2
|
8,2
|
¾
|
¾
|
1990
|
69,8
|
12,5
|
9,1
|
8252
|
0,714
|
1995
|
67,9
|
11,9
|
10,4
|
3535
|
0,67
|
2000
|
67,4
|
12,7
|
10,7
|
3585
|
0,673
|
2005
|
67,5
|
14,2
|
11,1
|
5520
|
0,718
|
2010
|
68,2
|
14,8
|
11,3
|
5938
|
0,733
|
2011
|
68,5
|
14,8
|
11,3
|
6210
|
0,737
|
2012
|
68,8
|
14,8
|
11,3
|
6428
|
0,740
|
Таблиця 2. Тенденції ІЛР України на основі узгоджених даних
часових рядів, нових складових показників і нової методології
· Значення ІЛР України дорівнює 0,740 – високий рівень людського розвитку – що ставить країну на 78 позицію з 187 країн і територій.
· Рейтинг ІЛР України за 2011 рік за даними, наявними у 2012 році, та методами, застосовуваними у 2012 році, - 78 серед 187 країн.
· За період з 1990 до 2012 рр. значення ІЛР України зросло з 0,714 до 0,740, або на 4% чи в середньому приблизно на 0,2% за рік.
· Якщо значення ІЛР (0,740) скоригувати на нерівність, то воно впаде до 0,672, тобто через нерівність у розподілі показників вимірів знизиться на 9,2%. Для порівняння, у Казахстані втрата через нерівність становить 13,6 відсотка. Середня втрата через нерівність для країн з високим ІЛР становить 20,6 відсотка, а для Європи та Центральної Азії – 12,9 %.
· Індекс ґендерної нерівності в Україні становить 0,338, що ставить її в індексі за 2012 рік на 57 місце серед148 країн. Казахстан та Російська Федерація за цим індексом займають 51 позицію.
· В Україні 2,2% населення живе у багатовимірній бідності , і ще 1% є вразливим до таких депривацій. Кількість людей, які живуть у багатовимірній бідності, в Казахстані та Росії дорівнює 0.6% та 1.3% відповідно.
· Інтенсивність депривацій в Україні, яка є середнім відсотком депривацій, яких зазнають люди, які живуть у багатовимірній бідності, становила 35,5%.
Про цю Доповідь: Щорічна Доповідь про людський розвиток є редакційно незалежною публікацією Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй. Безкоштовно завантажити Доповідь про людський розвиток за 2013 рік, а також додаткові довідкові матеріали про індекси та конкретні регіональні особливості можна з веб-сайтуwww.undp.org.ua
Немає коментарів: