Керівник Центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова , відкриваючи першу секцію заходу, зазначила: «Коли ми планували цей круглий стіл, Міністерство юстиції України розпочало повторне погодження нової редакції закону про суспільну мораль для поновлення у парламенті нового скликання. Сьогодні ми вже знаємо, що цей законопроект був підтриманий Кабінетом Міністрів України та внесений до Верховної ради. Однак це - чергове коло спроб вирішити питання ліквідації НЕК. В нас запитують, скільки можна обговорювати цю проблему, до якої ми вперше підступились ще у 2008 році. Ми відповідаємо - після ліквідації НЕК. Доки парламент не прийме цього рішення, а Уряд - його не виконає, ми будемо продовжувати боротьбу із фактом існування в Україні органу цензури. Ми не стомимося, нам не набридне, ми не опустимо руки - тому, що хоча це і не найбільша проблема в Україні, але одна із найганебніших». Експерт підкреслила, що коаліція, створена громадськими організаціями, які борються за ліквідацію комісії, включає і галузеві організації, і об’єднання журналістів, і громадські організації. «З моменту першого звернення наша позиція не змінилась: джерелом моралі є суспільство, а не держава, моральні авторитети не можуть призначатися Кабміном, а кошти державного бюджету, що вивільняться від фінансування цензури, стануть у нагоді дитячим медичним або іншим соціальним закладам», - підкреслила експерт.
«Хто визначає, що для нас є моральним? Чому члени НЕК обираються Кабміном, органом влади, а не самим суспільством? Довіра до такого, обраного самими громадянами, органу була б набагато вищою, - говорить медіа юрист Ігор Розкладай. – І чи може бути ця мораль єдиною для всіх? Ні. Наше суспільство є розрізненим, багатоконфесійним, поділеним на групи. І що є допустимим для однієї з них, є аморальним для іншої. Ми провели експеримент – направили запит від громадянина стосовно діяльності однієї релігійної організації. У відповідь отримали три – чотири відповіді інших інстанцій, не НЕКу. Це не є в компетенції НЕК? НЕК не говорить про деякі аспекти моральності, так, як моральність чиновників. Це якась вибіркова мораль.» Пан Розкладай зазначив, що в країні існує багато проблем, які потребують державного фінансування і на які можна направити кошті, які держава витрачає на утримання органу цензури – близько 4 млн. гривень щорічно. І що регулювати питання моралі може, наприклад,громадська організація, яка представлятиме інтереси тих чи інших груп, а не нав'язуватиме держпримусом своє уявлення про мораль.
Керівник юридичного відділу Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП) Олександр Дяченко наголосив, що існування друкованих ЗМІ можливе лише за умови, що суспільство визнає їх моральними і голосує за них карбованцем: «Як тільки суспільство буде вважати видання аморальним, його перестануть купувати. Щоденна праця редакторів та журналістів - це створення газет і журналів які будуть цікавими для читача та відповідатимуть його моральним поглядам. Якщо один читач не задоволений газетою він просто її не купує, якщо таких читачів багато видавець зробить все аби змінити газету з огляду на інтереси аудиторії. Суспільство визначає зміст газет і демократична держава немає права втручатися, оскільки народ є носієм моралі, втручання НЕК це спроба нав’язати читачам мораль членів комісії.
Ми наполягаємо аби Верховна Рада негайно припинила витрачати кошти бюджету (а це в середньому 4 мільйони гривень на рік) на роботу комісії, та зосередилась на вирішенні важливих соціальних проблем. Скаржитися щодо моральності чи інших недоліків ЗМІ громадяни мають безпосередньо до редакції ЗМІ чи галузевої асоціацій як УАВПП, саме вони найбільше зацікавлені у пропозиціях та зауваження читачів. Ми докладатимемо максимум зусиль аби задовольняти вимочи читача, бо саме це дозволить покращити якість газет та журналів і відповідно зробить більш успішним видавничий бізнес".
Катерина Котенко, виконавчий директор ІТК, також звернула увагу учасників заходу на вартість існування НЕКу для держави:«У нашої країни безліч проблем, і деморалізоване суспільство – лише одна з них. Звичайно, цю проблему також треба вирішувати, але той інструмент, який використовує держава для покращення стану суспільної моралі в суспільстві, а саме НЕК, вартує приблизно 4 млн грн. на рік, і на думку громадськості та медіасередовища є дуже неефективним, якщо не сказати шкідливим. Точно хорошу справу ми зробимо тоді, коли члени комісії почнуть на абсолютно громадських засадах без жодного залучення державних, тобто наших з вами, коштів, готувати довідки, пам’ятки та інструкції з питань захисту суспільної моралі. Рішення на поверхні – з Експертної Комісії за державний кошт перетворитись на фахове експертне середовище, і продовжити так свою роботу, залучаючи кошти від бізнесу та громадськості, якщо вони необхідні».
Від імені Інтернет Асоціації України виступила підприємець та громадський діяч Елліна Шнурко-Табакова: «Ми повинні розуміти, що живемо у країні, яка прагне бути демократичною. І будуємо демократичне суспільство, в якому цензура неможлива. Неможливо у демократичному суспільстві намагатися зробити провайдерів сторожовими собаками, як цевідбувається у нас сьогодні. Нас змушують перекривати користувачам доступ до ресурсів,відслідковувати, хто куди заходить у Інтернет-мережі. Мало того, що це технічно проблематично, це просто не може бути в принципі як явище у розвиненому демократичному суспільстві.»
Експерти не тільки вкотре підтвердили, що цензура не може бути шляхом формування суспільної моралі, а й нагадали про те, що рішення про ліквідацію НЕК вже приймалося на найвищому рівні... однак спустилося на гальмах. «Ми підтримуємо необхідність скасування НЕК та виконання відповідного доручення Президента України. Адже цей процес занадто затягнувся», - зазначив медіа юрист ІТК Ігор Коваль.
Учасники круглого столу зійшлися на тому, що ще одним актуальним і цивілізованим шляхом вирішення питання моральності ЗМІ, окрім саморегулювання, є підвищення медіаграмотності, в першу чергу – у дітей, яких треба вчити думати та критично сприймати будь – яке інформаційне джерело."Медіа – це продукт, який потрібно вміти споживати" - підкреслив Ігор Коваль.Про це ж говорив і професор, доктор філологічних наук Валерій Іванов: «Медіаосвіта і медіаграмотність - в першу чергу. Всюди у цивілізованому світі - у Європі, Америці, Австралії тощо – дітей вчать сприймати інформацію, не ототожнюючи себе, наприклад, з аватарами. Однак там ця робота системно триває впродовж 30-40 років, а ми тільки вступаємо на цей шлях. Сьогодні в Україні у якості експерименту в десятих класах ряда шкіл введена медіакультура як предмет. І кількість таких шкіл зростає».
У дискусії також взяли участь представники НЕК, однак конструктивного діалогу, на думку організаторів заходу, нажаль, не вийшло. Оцінюючи результати круглого столу, виконавчий директор НАМ Катерина М’ясникова зазначила: «З однієї сторони, ми отримали підтвердження єдиної позиції медіа суспільства і журналістської громади щодо діяльності НЕК. Подібна діяльність не може проходити під егідою держави і має бути перенесена у площину громадської діяльності. З іншого боку, прихильниками НЕК не було висловлено жодного вагомого аргументу на користь того, щоб НЕК існував у тому вигляді, у якому існує сьогодні. Ми розуміємо бажання НЕК зберегти державні ресурси, апарат тощо. Однак нам не навели жодного факту, що говорив би по ефективність роботи НЕК чи соціальний попит на послуги Комісії. Тож це тільки додало впевненості у необхідності виведення питання суспільної моралі з-під опіки державного регулятора і розформування НЕК».
Довідка:
“Незалежна асоціація телерадіомовників” (НАМ) - найбільше професійне об’єднання електронних засобів масової інформації України. Асоціація створена з ініціативи активістів національних і регіональних теле- та радіокомпаній України в травні 2000 року. Місія НАМ – розвиток цивілізованого ринку аудіовізуального контенту та сприяння процвітання кожного його учасника.
Немає коментарів:
Дописати коментар