Чи можуть благодійні організації брати участь у реалізації державної та регіональної політик?

«Розвиток України, як демократичної, соціальної, правової європейської держави неможливо без створення потужного та ефективно діючого третього сектору. 75% недержавних надавачів соціальних послуг уразливим групам, в Україні, складають благодійні організації.

Проте, реформа громадянського суспільства, яка активно здійснюється в Україні поряд з пенсійною, податковою та іншими реформами, призвела до змін чинного законодавства, які не передбачають отримання благодійними організаціями бюджетних коштів за надання соціальних послуг».

Власне так починається лист на ім’я Міністра соціальної політики Наталії Королевської, який було безпосередньо передано Міністру 25 січня 2013 року під час проведення Народної колегії.

Лист підписали Міжнародний благодійний фонд «Карітас України», ВБО «Мережа людей що живуть з ВІЛ», ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій», Всеукраїнський рух в підтримку колишніх в’язнів «Подолання», ВБО «Асоціація благодійників України», БО «Соціальна служба ВІФАНІЯ». Ці організації об’єднують більш як 100 НПО з усіх областей України, які безпосередньо надають соціальні послуги, уразливим групам.

 

Лист було підготовлено за рішенням засідання Координаційно-експертної ради при Центрі перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України. В засіданні, яке пройшло 22 січня 2013 року, крім перелічених благодійних організацій, також взяли участь голова Громадської ради при Міністерстві соціальної політики та представники Проекту Європейського Союзу «Підтримка розвитку системи соціальних послуг в Україні». Була визначена необхідність забезпечення участі благодійних організацій у реалізації державної та регіональної політики, зокрема у наданні соціальних послуг та участі у соціальному замовленні. При цьому, було зазначено, що нові норми Бюджетного Кодексу України, які вступають в дію з 21.01.2014 року, передбачають лише фінансову підтримку громадських об’єднань на виконання завдань регіональної та державної політики. Це закріплено у змінах до СТ. 87 та СТ. 91. Вочевидь при розробці документу помилково не було згадано про норми Закону України «Про соціальні послуги» відповідно яких «До недержавного сектору також відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з наданням соціальних послуг».

Благодійні організації запропонували Міністру соціальної політики ініціювати процес, з залученням широкого кола організацій громадянського суспільства, щодо удосконалення законодавчої бази стосовно соціальних послуг та отримання бюджетних коштів. Також планується проведення зустрічі Міністра з представниками благодійних організацій України для обговорення цього питання, надзвичай важливого для реформування соціальної сфери України.

Джерело : Координаційно-експертнa радa при Центрі перспективних соціальних досліджень

Ростислав Дзундза