Аграрна біржа продовжує розробку Концепції розвитку біржового аграрного ринку, об’єднує навколо себе компетентних аграріїв та вивчає досвід колег з країн СНД. Делегація Аграрної біржі на чолі з директором Олександром Марюхнічем тільки-но повернулася з робочим візитом з Казахстану. Детальніше про це - в інтерв'ю Олександра Марюхніча для «Аграрного тижня».
- Днями ви повернулися з Казахстану, де зустрічалися з колегами по аграрному біржовому ринку. Розкажіть про результати робочої поїздки.
Ми зустрілися з провідними товарними біржами республіки Казахстан АТ «Товарна біржа «Каспій» та АТ «Товарна біржа «Євразійська торгова система» (ЄТС). З представниками цих компаній було детально обговорено питання розвитку біржового ринку в Україні та в Казахстані. Ми об’єднаємо спільний досвід при розробці та впровадженні нових торгових систем.
Варто зазначити, що в республіці Казахстан діють найсучасніші нормативно-правові документи, які регулюють функціонування біржового ринку. Тим самим досвід закордонних колег може бути корисним для вітчизняного біржового ринку, що став на шлях розвитку.
За результатами зустрічей підписано меморандуми про співробітництво та взаєморозуміння з обома біржами. Було досягнуто домовленостей щодо можливості запуску пілотного проекту з запровадження торгів на однакових базисах поставки з відпрацювання системи гарантій в разі, якщо кінцевими контрагентами угоди являються резиденти кожної з країн.
- Відомо, що крім цього Аграрна біржа підписала меморандум з представниками українського біржового ринку. Що передбачає цей документ?
Підписаний меморандум об’єднав більше 130-ти учасників ринку і враховує інтереси всіх сторін аграрної галузі країни: виробників сільськогосподарської продукції, зернотрейдерів, комерційних банків, що здійснюють кредитування агропромислового комплексу. Ми домовилися про конструктивну й результативну співпрацю.
Зокрема, Аграрна біржа спільно з Українською зерновою асоціацією, Національною асоціацією бірж України, зернотрейдерами, Національним банком України, комерційними банками Аваль та КредіАгріколь розробляє Концепцію розвитку біржового аграрного ринку.
Прийняття Концепції стане надійним базисом для стабільного розвитку вітчизняного товарного ринку. Більше того - документ дасть поштовх до законотворчого процесу у державі. На основі Концепції відбуватимуться зміни, які узгодять вітчизняні нормативи з європейськими. Таким чином, товарний ринок України працюватиме на рівні з ринками розвинених країн світу.
- Якою, на Вашу думку, має бути роль цивілізованого біржового ринку в розвитку вітчизняного аграрного сектору та у підвищенні конкурентоспроможності української агропродукції?
Наразі учасники торгівлі не використовують всю різноманітність біржових механізмів та інструментів, надаючи перевагу угодам на позабіржовому ринку.
З самого початку розвитку українського біржового ринку була неправильно побудована вся система торгівлі. Було спотворено розуміння біржового процесу як такого. Адже реєстрація одних лише експортних контрактів і біржові торги - це зовсім різні речі.
Відомо, що на кінець минулого року в Україні налічувалося вже понад 500 товарних бірж. При такій кількості бірж руйнується сам ринковий механізм. Така кількість бірж не розвиває ринок, а навпаки, - зводить його ефективність до мінімуму.
Як приклад ефективної біржової торгівлі, можна навести досвід США, де кількість товарних бірж не перевищує 10 (щодо аграрного сектору, то 2 – CBOT та CME, які на сьогодні входять до складу СМЕ Group), в інших країнах - ще менше. Так у країнах ЄС, якщо в країні є біржа, на якій торгуються деривати на зерно, то така біржа одна (Франція, Німеччина, Австрія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди, Ірландія та в інших країнах). Причому постійно, в процесі світової глобалізації, між світовими біржами відбувається процес злиття.
На сьогодні Аграрна біржа є однією з найбільш швидко зростаючих бірж в Україні. Усі біржі, які раніше реєстрували зовнішньоекономічні контракти, мають можливість акредитувати брокерів, які будуть укладати угоди за дорученням клієнтів і оформляти контракти. Таким чином, місце для торгів буде одне, але працювати будуть всі. Це нормальний процес, в якому буде розвиватися національний біржовий ринок.
Важливо, що сільгоспвиробники як продавали товари за допомогою прямих договорів, так можуть і надалі це робити. А біржа стане для аграріїв додатковим інструментом реалізації сільгосппродукції, що підвищить її конкурентоздатність.
- Як на практиці здійснюватимуться WEB-технологічні торги, які планує запровадити Аграрна біржа?
Згадана система має відразу кілька переваг перед нинішнім порядком укладання угод. По-перше, торги будуть вестися анонімно, що повністю закриє питання справедливого ціноутворення. По-друге, застосування WEB-технологій дозволяє знизити витрати на саму торгівлю.
Процес укладання угод купівлі-продажу відбуватиметься в режимі он-лайн за допомогою мережі Інтернет. Кожен сільгоспвиробник зможе виставити заявку на продаж в електронну торгову систему біржі, а зернотрейдер - купити. Зерно при цьому має перебувати на акредитованому біржею елеваторі, а учасники будуть уторговувати ціну за певний обсяг на конкретному базисі поставки. Ціна в ході торгів може, як підвищуватися, так і знижуватися в залежності від кон’юнктури ринку. Таким чином, за допомогою швидкого і зручного біржового механізму буде формуватися ринкова ціна.
Основне - біржовий механізм дає надійну систему запобігання ризикам учасників угод, за яку відповідає Розрахунково-кліринговий центр Аграрної біржі. Аграрна біржа – це стовідсоткові гарантії цивілізованих і вигідних торгів для всіх учасників ринку.
Немає коментарів: